Поки фронт залишається активним, а ракетні удари продовжують руйнувати енергомережу, школи й житло, поруч із гуманітарною допомогою тихо працює інший механізм координації — кластер раннього відновлення (Early Recovery Cluster). Він менш помітний у новинах, ніж постачання продовольства чи евакуація, проте саме від нього залежить, чи зможуть громади після обстрілу повернутися до базового функціонування за тижні, а не за роки.
Що таке кластер раннього відновлення і навіщо він існує
Кластерна система ООН — це механізм координації гуманітарної відповіді, який Міжвідомчий постійний комітет (IASC) запровадив у 2005 році після реформи гуманітарного сектору. Вона дозволяє розподілити сфери відповідальності між агенціями ООН та міжнародними організаціями: одні відповідають за житло, інші за воду й санітарію, треті за захист цивільних. Раннє відновлення стоїть осторонь цієї логіки. Це не сектор у класичному розумінні, а радше підхід, який має пронизувати всю гуманітарну операцію.
Глобальний кластер раннього відновлення (GCER) очолює Програма розвитку ООН (ПРООН), і саме вона у 2013 році, разом із керівниками IASC, добилася того, щоб усі інші кластери — за винятком логістики та екстрених телекомунікацій — інтегрували принципи раннього відновлення в усі фази гуманітарного програмного циклу. Логіка проста: ідея про лінійний рух від гуманітарної фази до окремого етапу відновлення і далі до розвитку довела свою хибність. Закладати фундамент для відбудови потрібно вже тоді, коли волонтери розвозять воду в пляшках.
Сам підхід ПРООН описує як зміцнення місцевої власності й спроможності, опору на глибоке розуміння контексту, роботу з причинами вразливості, а не лише з наслідками кризи. Йдеться про те, щоб гуманітарна допомога не створювала залежності, а допомагала громадам стати на ноги.
Чиатйте також:
Кластер Nutrition. Як працює кластер харчування ООН і яке значення він має для України
Україна як перевірка концепції
Кластерну систему в Україні активували ще у 2014 році — після початку війни на Донбасі. Однак справжній масштаб координації розгорнувся після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. У країні зараз працює одна з найбільших гуманітарних операцій ООН у світі.
Цифри, що описують масштаб руйнувань, продовжують зростати. У лютому 2026 року Уряд України, Світовий банк, Європейська комісія та ООН оприлюднили оновлену спільну оцінку швидких збитків і потреб (RDNA5), яка станом на 31 грудня 2025 року оцінює загальну вартість реконструкції та відновлення України майже у 588 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття — це майже втричі більше за прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік. Найбільших обсягів потребують транспорт (понад 96 мільярдів), енергетика (близько 91 мільярда) та житло (майже 90 мільярдів). Збройні удари по енергетичній інфраструктурі продовжуються, а пряма шкода вже перевищила 195 мільярдів доларів.
На цьому тлі робота з раннього відновлення набуває особливого значення. Згідно з даними RDNA5, з лютого 2022 року щонайменше 20 мільярдів доларів потреб уже були покриті завдяки терміновим ремонтам та діяльності з раннього відновлення в житловому секторі, енергетиці, освіті, транспорті та інших ключових галузях. Це не реконструкція в класичному розумінні — це швидке латання, яке дозволяє людям повернутися в будинки, лікарням приймати пацієнтів, а школам відновити навчання.
Хто і що робить на місцях
В Україні роль провідної агенції з раннього відновлення виконує ПРООН. Її координація поєднується з роботою інших кластерів — захисту й житла, які очолює УВКБ ООН, продовольчої безпеки, охорони здоров’я, водопостачання. Логіка така: будь-який проєкт із відбудови водогону або ремонту даху одразу будується з прицілом на майбутнє відновлення громади, а не лише на закриття негайної потреби.
Один із наочних прикладів — спільний проєкт ПРООН і УВКБ ООН “Розмінування та повернення внутрішньо переміщених осіб на півдні України”, запущений у серпні 2024 року. Він фокусується на чотирьох громадах — Заводське і Широке на Миколаївщині, Високопілля й Велика Олександрівка на Херсонщині — і має на меті усунути перешкоди для повернення людей: міни й нерозірвані боєприпаси, зруйноване житло, втрату документів. У лютому 2026 року в Заводському відкрили відремонтовану будівлю сільської ради, яка тепер виконує функції адміністративного й громадського центру. У межах того ж проєкту в Широкому й Високопіллі провели розбирання семи зруйнованих будинків і безпечно переробили близько 14 тисяч тонн будівельного сміття. УВКБ ООН разом із партнерськими НУО “Десяте квітня” та “Карітас” відремонтував 785 осель у цих чотирьох громадах.
Подібні точкові втручання — будівля сільради, відновлене водопостачання, школа без мін на подвір’ї — і є тією тканиною, з якої виростає раннє відновлення. Як зазначив постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільєрс, такі об’єкти стають життєвою артерією для сіл і міст, повертаючи освіту, охорону здоров’я, воду, житло та комунальні послуги людям. Нещодавно, для прикладу, відкрили нові споруди, що забезпечують чистою водою понад 9 тисяч мешканців Бучі — міста, що пережило окупацію в перші дні війни.
Читайте також:
Кластер Protection. Як працює захист у системі гуманітарної координації ООН
Фінансування й партнерства
Раннє відновлення в Україні значною мірою тримається на двосторонніх внесках донорів. У січні 2025 року ПРООН отримала 20,79 мільйона доларів від Республіки Корея на проєкти раннього відновлення та територіально орієнтованого розвитку в Запорізькій, Сумській та Херсонській областях. Кошти спрямовуються на відновлення базових послуг — енергії, води, систем управління відходами — та на реабілітацію критичної інфраструктури, з особливим фокусом на вразливих групах, серед яких ромська спільнота, люди з інвалідністю та ЛГБТКІ+ особи.
Інший напрям — співпраця з Європейським інвестиційним банком. ЄІБ у партнерстві з урядом України надав фінансування для першої програми раннього відновлення — мультисекторального рамкового кредиту на 200 мільйонів євро, спрямованого на інвестиції в критичну інфраструктуру в постраждалих від конфлікту районах та на забезпечення базових умов життя для переміщених осіб і приймаючих громад. ПРООН взяла на себе моніторинг 96 інфраструктурних проєктів, серед яких лікарні та муніципальні житлові об’єкти. П’ять об’єктів соціальної інфраструктури зводяться в Мирнограді Донецької області.
Окремий напрям — економічна складова раннього відновлення. У жовтні 2025 року ПРООН разом із Центром розвитку інновацій опублікувала дослідження, яке виявило чотири регіональні економічні кластери з найвищим потенціалом для відновлення України: агровиробництво й переробка на Вінниччині, логістика й торгівля в Одесі, фармацевтика та будівельні матеріали у Києві, ІТ та високотехнологічні галузі на Харківщині. Дослідження проводилося в межах проєкту “Зміцнення фінансової спроможності МСП та економічне відновлення регіонів через розвиток кластерів”, який фінансується урядом Японії. Логіка така сама, як і в гуманітарному кластері: концентрувати спроможності, створювати спільні сервісні потужності й підтримувати малий і середній бізнес, який тримає економіку прифронтових регіонів.
Слабкі місця системи
Кластерна координація в Україні не позбавлена критики. У жовтні 2025 року УВКБ ООН разом із партнерами оприлюднили синтез оціночних доказів щодо гуманітарної кризи в Україні, який підбиває підсумки роботи міжвідомчої системи за чотири роки великої війни. Висновки документа фіксують, що формальна координаційна архітектура, особливо кластерна система, не була повністю адаптована до інституційного контексту України. Хоча механізми координації забезпечили масштаб і узгодженість між міжнародними акторами, на ранніх етапах відповіді вони не залучали повноцінно широкий спектр національних організацій громадянського суспільства — зокрема неформальних або новостворених груп.
Зусилля зі зміцнення спроможності були фрагментарними і не вбудованими в ширші стратегії локалізації. На ранніх етапах міжнародні актори часто створювали паралельні системи, а донорські моделі фінансування продовжували віддавати перевагу міжнародним організаціям, обмежуючи пряму підтримку національних акторів. Як наслідок, потенціал сильного українського громадянського суспільства й децентралізованої системи врядування не був повністю реалізований.
Окремою проблемою називають відсутність єдиного формального механізму для територіально орієнтованої координації та спільного планування. Як на міжвідомчому, так і на кластерному рівнях не існувало формальної рамки для територіальної координації, спільних результатів чи спільного планування — особливо в частині нексусних зусиль, що пов’язують гуманітарну дію з відновленням і розвитком. Цей розрив обмежив здатність системи узгоджувати оперативну роботу з мінливими національними пріоритетами.
Інакше кажучи, та сама ідея — що раннє відновлення має пронизувати всю гуманітарну відповідь — у польових умовах України часом застрягає на стиках між кластерами, між центром і регіонами, між міжнародними організаціями та місцевим самоврядуванням.
Читайте також:
Shelter-кластер ООН. Житло для переселенців під час повномасштабної війни
Як концепція виглядає в інших країнах
Глобально кластер раннього відновлення координує роботу в десятках криз — від Сирії й Ємену до Гаїті, Афганістану й Судану. GCER, який очолює ПРООН, об’єднує 34 активних глобальних партнерів з гуманітарної та розвиткової спільнот, включно з агенціями ООН, Рухом Червоного Хреста та неурядовими організаціями. Незалежна оцінка діяльності GCER, проведена за дорученням ПРООН, охопила шість країнських кейсів: Гаїті, Судан, Центральноафриканська Республіка, Ліван, Пакистан і Непал.
Україна стала особливим випадком серед цих контекстів. МОМ оцінює, що Україна постала перед термінованим завданням довгострокового відновлення й реконструкції, на яке за наступне десятиліття потрібно близько 486 мільярдів доларів — а станом на січень 2025 року 6,3 мільйона українських біженців приймала Європа. Це масштаб, з яким система кластерів стикається вперше в європейській країні із розвиненою державною інфраструктурою, спроможним громадянським суспільством і амбіціями вступу до ЄС.
Куди це рухається далі
Конференція з відновлення України, яка пройшла в Римі 10–11 липня 2025 року, стала черговою точкою синхронізації між кластерною роботою ООН і політичними планами держав-донорів. URC 2025 фокусувалася на чотирьох тематичних вимірах — бізнес, людський капітал, локальне й регіональне відновлення, а також інтеграція до ЄС.
Раннє відновлення працює в цьому ширшому контексті як мостовий механізм. Поки великі реконструкційні проєкти проходять етапи проєктування, тендерів і фінансування, кластер ПРООН та її партнери латають дірки в системі — там, де школа має відкритися першого вересня, лікарня має прийняти пораненого, а водопровід має дати воду до настання морозів. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у заяві з нагоди публікації RDNA5 знову закликав до негайного, повного й безумовного припинення вогню як першого кроку до тривалого миру.
До того моменту координація між кластерами, державою й донорами залишатиметься тим інструментом, від якого залежить, наскільки болісним буде кожен новий рік війни для громад на фронті й у тилу.
Читайте також:
Освітній кластер ООН в Україні. Як працює система підтримки освіти під час війни