За межами
критеріїв
Хто залишається без підтримки — і чому. Аналітичний звіт про вразливі категорії населення, які випадають із систем гуманітарної та державної допомоги.
На чому ґрунтується дослідження
Звіт побудовано на трьох взаємодоповнюючих джерелах даних — від прямих звернень до агрегованих оцінок потреб і міжнародних планів реагування.
Розрив між потребою та допомогою
У 2026 році із 10,8 млн осіб, які потребуватимуть гуманітарної допомоги, планується охопити лише 4,1 млн. Розрив покриття — 62%. Згідно з Планом гуманітарного реагування UNHCR на 2026 рік, тенденція до скорочення допомоги триватиме і надалі.
Чотири категорії, які залишаються поза охопленням
Із загальної кількості звернень, зареєстрованих Інформаційним Центром ТЧХУ, близько 7 тисяч надійшло від вразливих категорій населення, які можуть залишитися поза системою допомоги.
На основі частки цих звернень, відсутності формальних статусів та прогалин у роботі гуманітарних організацій визначено 4 категорії вразливостей високого ризику.
Власники зруйнованого або пошкодженого житла, які не мають доступу до програм відновлення
Хто входить до категорії
- Люди, чиє житло знаходиться на окупованій території або в зоні активних бойових дій — повністю виключені з державних програм
- Літні, самотні, маломобільні — не можуть самостійно подолати адміністративні бар’єри
- Ті, хто чекає компенсації — живуть у пошкоджених оселях місяцями та роками
Чому не отримують допомогу
- Реєстр збитків для ТОТ: заявки подані, але терміни відшкодування невизначені
- Цифровий бар’єр: 50% заявників — люди 60+, третина з них самотні
- Програма «єВідновлення» працює за моделлю «спочатку ремонт — потім компенсація», що недоступно без власних коштів
Найбільш запитувані сектори допомоги від ТЧХУ
Люди з хронічними захворюваннями та ті, що потребують дороговартісного лікування
Хто входить до категорії
- Онкохворі та хворі на цукровий діабет — 70% усіх звернень категорії, потребують регулярного лікування без перерв
- Понад 60% заявників — люди старше 60 років, маломобільні або самотні
- Переміщені особи — втратили багаторічний медичний супровід і змушені починати лікування з нуля
Чому не отримують допомогу
- Більше половини не мають офіційно встановленої групи інвалідності — це виключає їх з більшості програм
- Профільні фахівці зосереджені у великих містах — для мешканців малих громад супровід фізично та фінансово недоступний
- Програми НСЗУ покривають лікування лише частково: частина препаратів не входить до переліку або вимагає доплати
Найбільш запитувані сектори допомоги від ТЧХУ
Особи, що перебувають поза ринком праці
Хто входить до категорії
- Люди передпенсійного віку — стикаються з непрямими відмовами роботодавців через вік, частина не має достатнього стажу для пенсії
- Фактичні доглядачі — не можуть працювати через постійний догляд за хворими родичами, але не мають офіційного статусу опікуна
- Родичі зниклих безвісти — 24% звернень категорії. Їхня вразливість поєднує відсутність доходу, правову невизначеність і психоемоційне виснаження
Чому не отримують допомогу
- Термін виплат по безробіттю — до 90 днів в умовах воєнного стану, що недостатньо для більшості заявників
- Державна допомога по безробіттю вимагає готовності до працевлаштування — це бар’єр для доглядачів і тих, хто фактично не може працювати
- Гуманітарні програми зайнятості охоплюють лише окремі категорії — особи без стажу або з доглядовим навантаженням під критерії не підпадають
Найбільш запитувані сектори допомоги від ТЧХУ
Особи, що здійснюють неформальний догляд
Хто входить до категорії
- Доглядачі за літніми, маломобільними, важкохворими — цілодобово, без статусу та підтримки
- 35% доглядачів — 60+ років, живуть на одну пенсію
- Доглядачі за особами з деменцією — найвище навантаження, найменше видимі. Лише 14% мають офіційний статус
Чому не отримують допомогу
- Гуманітарна послуга соціального помічника недоступна, якщо в сім’ї є хтось, хто може доглядати — сам факт наявності доглядача є підставою для відмови
- Оформлення офіційного статусу через МСЕК/ЛКК є складним, а для самотніх доглядачів — часто неможливим
- Навіть із офіційним статусом державні виплати мінімальні та не покривають реальних потреб ні доглядача, ні підопічного
Найбільш запитувані сектори допомоги від ТЧХУ
Вразливість посилюється контекстом громади
Окрім індивідуальних бар’єрів, представники всіх чотирьох категорій вразливості стикаються зі спільним контекстом — загальним станом громад, у яких вони проживають. Понад 15 тисяч респондентів зазначили додаткові потреби у своїх громадах.
Куди рухається система допомоги
Система отримання допомоги залишалася досить формалізованою, через що значна частина вразливого населення опинилася поза межами програм. Однак міжнародні організації почали застосовувати потребо-орієнтований підхід через механізми оцінки вразливості домогосподарств (vulnerability scoring), що дозволяє охоплювати осіб без формального статусу.
У рамках реалізації Плану гуманітарного реагування 2026 від UNHCR, починаючи з квітня 2026 року застосовується система грошової допомоги за пріоритетами (ГДП), що дозволяє охопити потребуюче населення за фактичними потребами.
Гуманітарна система демонструє чіткий рух у напрямку потребо-орієнтованої моделі реагування — і це позитивна тенденція. Однак на поточному етапі такі підходи залишаються фрагментарними: доступ до допомоги досі визначається не стільки реальними потребами людини, скільки тим, чи потрапляє вона у конкретний проєкт, географію або донорський пріоритет.
У такій конфігурації допомога залишається точковою. Категорії, описані у цьому звіті — особи з хронічними захворюваннями, неформальні доглядачі, люди з обмеженими можливостями працевлаштування, постраждалі від руйнувань — потребують тривалої та інтегрованої підтримки.