Український інститут книги оприлюднив звіт про стан вітчизняного книговидання за 2025 рік. Цифри малюють картину галузі, яка намагається відновитися після потрясінь, але наштовхується на нові економічні бар’єри. Попри зовнішні ознаки пожвавлення, ринок опинився у пастці, де фінансові показники зростають лише номінально, а реальні обсяги споживання літератури стагнують. Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль зазначає, що запізнення статистики є світовою практикою, проте ці цифри мають стати сигналом для держави. За її словами, спільний пошук точок зростання дозволить Кабміну та профільним відомствам вчасно відреагувати на запити ринку.
Економічний парадокс та інфляційний тиск
Фінансові результати видавництв демонструють суперечливу динаміку. Торік сукупний дохід гравців ринку сягнув 8,9 мільярда гривень, що на 8,5% більше за попередній період. Проте начальник відділу стратегічної роботи й аналітики Юрій Марченко застерігає від надмірного оптимізму.
«Статистика книговидання у довгому горизонті сумна. За накладами видань ми не повернулися на рівень, що був до ковіду», — підкреслює експерт.
Оскільки річна інфляція склала 9,2%, реальні прибутки видавців фактично зменшилися, а подорожчання виробництва змушує компанії піднімати ціни, роблячи книгу менш доступною.
Зміна структури видавничих планів
Кількість нових назв книг зросла на 4%, перетнувши межу у 15 тисяч найменувань, тоді як сукупні наклади скоротилися майже на 2%. Видавці обирають стратегію обережності, випускаючи ширший асортимент меншими тиражами. Юрій Марченко зауважує, що попри домінування підручників, на ринку фіксують позитивні зміни.
«Приємно відзначити, що збільшилася кількість науково-популярних, художніх та дитячих книжок, а це — ринковий сектор. Проте в абсолютному значенні це дуже малі показники», — додає він.
Зараз українці витрачають на дозвілля лише близько одного відсотка своїх доходів.
Державна підтримка та грантові можливості
Державні інструменти стали критично важливими для стабільності індустрії. Програми на кшталт «єКниги» забезпечили ринку сотні мільйонів гривень, проте потенціал цих ресурсів використаний не повністю. Заступниця міністра культури Богдана Лаюк наголошує на важливості двостороннього зв’язку.
«Міністерство вже напрацьовує окремі програми підтримки українських видавців. Водночас важливо, щоб і сама галузь долучалася до формування нових пріоритетів», — зазначає посадовиця.
Своєю чергою співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна підтверджує користь грантових програм, таких як «Власна справа», зауважуючи, що видавці дуже чекають на впровадження статей витрат саме на масштабування бізнесу.
Тіньовий ринок та загроза піратства
Окремим викликом залишається розвиток нелегального сектора, який позбавляє галузь значних ресурсів. Голова Української видавничої асоціації Артем Біденко оцінює частку піратського цифрового контенту у 30%. Він повідомляє про налагоджену роботу з маркетплейсами, проте визнає складність боротьби з окремими сайтами. Олександра Коваль акцентує на фінансових втратах:
«Піратка і контрафакт з’їдають 2–3 мільярди гривень, які могли б бути витрачені на придбання легальних видань. Боротьба з цими діями в моєму особистому рейтингу опиняється на першому місці».
Майбутнє фізичної інфраструктури читання
Розвиток мережі книгарень залишається ключовим для залучення нової аудиторії. Олександра Коваль висловлює стурбованість можливим скороченням кількості фізичних точок продажу, оскільки саме вони формують звичку до читання.
«Головне, що книгарні — це можливість залучити нових людей. Книгарня у прохідному місці формує нових покупців, і інтернет навряд чи може виконувати цю функцію», — переконана вона.
Стагнація ринку вимагає переходу від точкової допомоги до масштабної інфраструктурної стратегії. Олександра Коваль підсумовує, що лише спільні зусилля видавців, Міністерства культури та контролюючих органів зможуть змінити траєкторію руху галузі. Запровадження субсидій для книгарень, розширення програми «єКнига» на новонароджених та встановлення підвищеного кешбеку на українські видання розглядаються як необхідні кроки для того, щоб показники наступного року продемонстрували реальне, а не лише номінальне зростання.
Читайте також:
«Книжкова країна» на ВДНГ зібрала 72 500 гостей та продала 90 000 книг