Головні тези:
- Кожен четвертий пацієнт з ВІЛ під медичним наглядом в Україні — людина віком 50 років і старша.
- Частка нових випадків ВІЛ серед людей 50+ зросла з 12% у 2020 році до 22% у 2025-му.
- Частка людей 50+, яким вперше діагностують СНІД, збільшилась з 20% до 29% за п’ять років — це підвищує смертність.
- У США 54% людей із діагностованим ВІЛ — старші за 50 років; у світі їхня кількість за десятиліття подвоїлась.
- Пізня діагностика пов’язана з маскуванням симптомів під вікові хвороби, низькою частотою тестування й стигмою.
- Доконтактна (PrEP) і постконтактна профілактика доступні у будь-якому віці та суттєво знижують ризик інфікування.
- Регулярне тестування на ВІЛ має стати нормою поряд із контролем тиску й холестерину.
В українському суспільстві досі поширена хибна думка про те, що ВІЛ — це проблема молодих. Статистика спростовує цей міф: сьогодні кожен четвертий пацієнт, який живе з ВІЛ і перебуває під медичним наглядом в Україні, — людина віком 50 років і старша.
Частка нових діагнозів у цій віковій групі за п’ять років зросла майже вдвічі: з 12% у 2020 році до 22% у 2025-му. Ще тривожніший інший показник — частка людей 50+, яким вперше діагностують СНІД (вже на пізній стадії хвороби), збільшилась з 20% до 29%. Це прямо впливає на смертність.
Ситуація в Україні відповідає глобальному тренду. За даними Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC), у 2022 році 54% усіх людей із діагностованим ВІЛ у Сполучених Штатах — понад 596 тисяч осіб — були старшими за 50 років. Близько 16% нових випадків також припадало на цю вікову категорію. За оцінками міжнародних експертів, кількість людей 50+, які живуть з ВІЛ у світі, за останнє десятиліття зросла більш ніж удвічі.
Причин кілька. По-перше, з віком змінюється фізіологія: слизові оболонки стають більш вразливими, що підвищує ризик інфікування під час незахищеного сексу. Водночас симптоми ВІЛ — втома, втрата ваги, нічна пітливість — легко сплутати з проявами вікових або хронічних захворювань, що відтерміновує діагностику. По-друге, люди старшого віку рідше проходять тестування, вважаючи, що це їх не стосується; лікарі теж не завжди пропонують тест таким пацієнтам. По-третє, стигма навколо інтимного життя змушує людей уникати відкритої розмови з лікарем.
Активне особисте життя після 50 — нові стосунки, подорожі, близькість — є нормою, а не винятком. Ситуації ризику інфікування можуть виникнути у будь-кого незалежно від віку чи досвіду: новий партнер, незахищений секс, контакт із кров’ю.
Дивіться також обговорення на HMH Talks:
