Головні тези
- Лікарі Центру трансплантології та Дитячої лікарні Святого Миколая у Львові пересадили нирку 11-річному Юрчику.
- До трансплантації хлопчик 3 роки був на гемодіалізі – ускладнення після ангіни, перенесеної у 4 роки, призвели до ниркової недостатності.
- Посмертним донором став 13-річний підліток, який загинув внаслідок нещасного випадку, – згоду на трансплантацію дали його батьки.
- Завдяки рішенню родини загиблого хлопчика врятували життя 4 дітей.
- Мама Юрчика Ірина після хвороби сина підписала власну згоду на посмертне донорство органів.
Лікарі Центру трансплантології та Дитячої лікарні Святого Миколая у Львові виконали пересадку нирки 11-річному Юрчику від посмертного донора – 13-річного підлітка, який загинув через нещасний випадок.
До трансплантації Юрчик 3 роки жив на гемодіалізі. У 4 роки хлопчик переніс ангіну, яка дала ускладнення на нирки – у дитини розвинувся нефротичний синдром.
У 9 років нирки повністю припинили виводити рідину з організму, рівень креатиніну сягнув критичної позначки – 1 200. Єдиним порятунком став гемодіаліз – штучне очищення крові, яке хлопчик проходив через день по 4 години.
Три роки на діалізі виснажили дитячий організм. Юрчик перестав рости. Кістки стали дуже крихкими. А постійний високий тиск давав велике навантаження на серце. Дитина згасала на очах.
– Дитяча Лікарня Святого Миколая.
У березні, під час чергової процедури гемодіалізу, трансплант-координаторка повідомила родині Юрчика, що зʼявився донор. Ним став 13-річний підліток, який отримав тяжку черепно-мозкову травму, несумісну з життям.
Його батьки у момент найбільшої втрати дали згоду на посмертне донорство органів сина – їхнє рішення врятувало життя 4 дітей.
З новин я одразу зрозуміла, хто став донором для мого сина. Першим ділом ми з чоловіком пішли в церкву помолитися за того хлопчика. Я безмежно вдячна його батькам, які дали дозвіл на трансплантацію органів і врятували мою дитину. Ми тепер вважаємо, що цей хлопчик – наша друга дитина, бо його частинка живе в моєму синові.
– мама Юрчика Ірина.
Боротьба сина з хворобою підштовхнула Ірину підписати згоду на посмертне донорство власних органів. Жінка пояснила, що ставиться до цього спокійно: після смерті її органи Богові не потрібні, а комусь можуть урятувати життя.
Читайте також:
У Києві розширили програму безкоштовних щеплень
