У березні 2026 року ситуація в гуманітарному секторі охорони здоров’я України залишалася напруженою. Масовані атаки, зростання кількості поранених цивільних, пошкодження енергетичної інфраструктури та труднощі з доступом до медичних послуг посилили навантаження на лікарні, мобільні команди та гуманітарні організації. За даними Health Cluster Ukraine, у березні кількість авіаударів і атак дронами суттєво зросла, а система охорони здоров’я продовжила працювати в умовах постійного ризику.
ukraine_hc-bulletin-march-2026_v2Березень став одним із найважчих місяців за рівнем атак
Україна пережила ескалацію повітряних атак у порівнянні з першими двома місяцями року. Лише за березень зафіксовано понад 3500 авіаційних та дронових ударів. У період з 23 по 24 березня було випущено 948 безпілотників за добу. Це найбільший показник від початку повномасштабної війни.
Одночасно різко зросла кількість жертв серед цивільного населення. У березні загинули 211 людей, ще 1206 були поранені. Це на 49% більше, ніж у попередньому місяці. Поточний рівень втрат став найвищим із липня 2025 року.
Читайте також:
Припʼять через 40 років. Правда про місто без людей
Атаки на медицину тривають четвертий рік поспіль
Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила 42 атаки на систему охорони здоров’я лише за березень. Серед них удар по чітко позначеному транспорту мобільної медичної команди гуманітарного партнера, що працювала поблизу лінії фронту.
В іншому випадку FPV-дрон атакував евакуаційний мікроавтобус у Донецькій області. Двоє людей загинули, ще двоє отримали поранення. Від початку вторгнення в Україні зафіксовано вже 2893 атаки на медичну сферу.
Майже 4,5 мільйона людей потребують медичної допомоги
Станом на кінець березня гуманітарні потреби у сфері здоров’я охоплювали 4,47 мільйона людей. Цільова група допомоги після перегляду плану реагування становить 1,47 мільйона осіб. Реальної підтримки вдалося надати 328 тисячам людей. Для роботи сектору потрібно 90 мільйонів доларів.
Партнери підтримували 1272 медичні заклади по всій країні. До звітності були залучені 83 організації.
Читайте також:
Житло по-людськи: дороге, чуже чи своє. Як українцям шукати доступне житло сьогодні
Найгостріші проблеми — ліки, послуги та психічне здоров’я
Одним із головних викликів залишається доступ до медикаментів у прифронтових і важкодоступних районах. За даними опитування WHO Health Tracker, 70% респондентів потребували ліків, а 89% із них зіткнулися з труднощами при отриманні препаратів. Десята частина людей не змогла отримати потрібні ліки взагалі.
Основними причинами стали висока вартість препаратів, дефіцит у аптеках, відсутність окремих позицій та проблеми з рецептурними ліками.
Складною лишається і ситуація з доступом до медичних послуг. У вразливих регіонах 74% людей повідомили про труднощі з первинною медичною допомогою. Частина пацієнтів змушена чекати в чергах навіть після запису до сімейного лікаря. У прифронтових районах нерівномірно працює хірургічна та спеціалізована допомога.
Окремий виклик — психічне здоров’я. За оцінками IOM, 38% населення мають високий ризик депресії, а у прифронтових районах цей показник сягає 43%. Серед внутрішньо переміщених осіб ризик становить близько половини опитаних.
Реабілітація не встигає за масштабом травм
Медичні заклади у зонах бойових дій продовжують приймати велику кількість травмованих людей. Новий характер атак призводить до складних поранень: множинних травм, опіків, ампутацій, ушкоджень мозку та хребта.
Потреба у реабілітації зростає швидше, ніж доступність послуг. У деяких районах люди стикаються з чергами до трьох місяців, нестачею фахівців та слабкою поінформованістю щодо безкоштовних можливостей лікування.
Читайте також:
Україна відновлює сільське господарство через розмінування полів
Як реагували гуманітарні партнери
У березні десятки організацій продовжували роботу через мобільні клініки, евакуаційні служби, постачання ліків та підтримку лікарень. Лише Project HOPE через 42 мобільні медичні команди провів понад 61 тисячу консультацій. IRC надала понад 26 тисяч консультацій у п’яти областях. UK-MED забезпечила понад 1300 консультацій у Харківській та Запорізькій областях.
Зимова кампанія реагування завершилася охопленням 66 017 людей. Це 67% від запланованого показника.
Прогноз на 2026 рік
Аналітики ACAPS визначили три можливі сценарії розвитку подій: продовження війни, часткову деескалацію або нове загострення. У кожному з варіантів зберігаються високі ризики для системи охорони здоров’я. Руйнування інфраструктури, кадровий тиск і скорочення міжнародного фінансування можуть збільшити розрив між потребами населення та реальною допомогою, особливо біля фронту.
Читайте також:
Як український екологічний активізм перетворився на фундамент демократії та безпеки