Головні тези
- 9 будівель Києва внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток.
- Рішення ухвалило Міністерство культури України.
- Об’єкти розташовані у Печерському та Подільському районах.
- До списку увійшли будівлі XIX–XX століть.
- Серед них училище, семінарія, житлові будинки та комплекс млина.
Міністерство культури України внесло 9 будівель у Печерському та Подільському районах Києва до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Рішення закріплене наказом №495.
Кожна будівля, яка отримує статус пам’ятки, – це про захист нашої історії та впорядкування сфери. Системна робота з внесення об’єктів до Реєстру є частиною державної політики з охорони культурної спадщини, особливо в умовах війни, коли збереження ідентичності набуває особливого значення.
– Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
У Печерському районі до Держреєстру внесли:
- Печерське міське парафіяльне училище, у якому раніше діяла Третя Київська школа прапорщиків, збудоване у 1901–1902 роках, розташоване у провулку Бутишів.
- Житловий будинок київських міщан Михайленкових, збудований у 1820-х роках, розташований у провулку Воздвиженському, 11.
- Будівлю Київської духовної семінарії, зведену за ініціативою митрополита Євгенія у 1828-1830 роках, розташовану на вулиці Костянтинівській, 5.
У Подільському районі:
- Міську садибу купця І. Бліндера кінця ХІХ – початку ХХ століття, розташовану на вулиці Нижній Вал, 19–21.
- Будинок, збудований у 1889 році за адресою Нижній Вал, 19–21 («Б»), у якому в 1899–1916 роках працював готель «Бліндер».
- Житловий будинок із крамницями 1839 року, розташований на вулиці Нижній Вал, 19–21 (літ. А).
- Будівлю вальцьового борошномельного млина, збудовану у 1894 році на вулиці Нижній Вал, 19-д.
- Будівлю складу вальцьового борошномельного млина 1894 року, розташовану на вулиці Нижній Вал, 19/21-г.
- Будівлю контори у справах вальцьового борошномельного млина 1892 року на вулиці Нижній Вал, 19.
Мінкульт разом із обласними та Київською міською адміністраціями оновлює дані про пам’ятки, які раніше були у списку архітектурних об’єктів УРСР. Фахівці перевіряють і уточнюють назви, дати будівництва та адреси, щоб мати точний і актуальний перелік об’єктів культурної спадщини.
Читайте також:
Традицію приготування «шпачків» на Черкащині внесли до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини
