Зовнішня торгівля України у 2024–2025 роках повністю переформатувалася під потреби воєнного часу та логіку економічного виживання. Аналітики платформи YC.Market у своєму звіті демонструють, як руйнування інфраструктури змусило державу екстрено шукати ресурси для відновлення мереж на світових ринках. Водночас країна намагається втримати власні позиції провідного експортера продовольства, перекроюючи логістичні маршрути та знаходячи нових покупців.
Порятунок енергетики та географія технологічних закупівель
Втрата понад дев’яти гігаватів генерувальних потужностей перетворила машини, устаткування та транспорт на найбільшу статтю міжнародних витрат України. Головним донором технологічного обладнання для вітчизняної енергосистеми став Китай. Обсяг китайського імпорту сягнув 19,2 мільярда доларів. Азійська країна міцно закріпила за собою статус ключового зовнішнього виробничого складу, забезпечивши постачання майже 86 відсотків усіх трансформаторів та 76 відсотків акумуляторних систем.
Європейські країни відіграють вирішальну роль у стабілізації локальних мереж підприємств та домогосподарств. Румунія, Чехія та Польща виступили найбільшими постачальниками електрогенераторних установок. Скасування урядом митних зборів та податку на додану вартість для енергообладнання спровокувало стрибок закупівель генераторів на понад сімсот відсотків на початку року. Загалом європейський ринок сформував майже половину всього вітчизняного імпорту.
Від пального до дронів що ще імпортує держава
Потреби воєнної економіки охоплюють широку номенклатуру критичних товарів. Держава масштабно фінансує постачання нафти й нафтопродуктів, витративши на цю категорію 6,62 мільярда доларів. Закупівлі легкових автомобілів перевищили шість мільярдів доларів, медичне забезпечення у вигляді дозованих лікарських засобів обійшлося у понад два мільярди.
Окремий потужний напрямок формують оборонні технології та засоби зв’язку. Імпорт безпілотних літальних апаратів склав 1,7 мільярда доларів, а телекомунікаційного обладнання — 1,63 мільярда. Левову частку безпілотників та передавачів для зв’язку знову забезпечують виробники з Китаю. Важливими гравцями у забезпеченні українських потреб також залишаються Туреччина, Сполучені Штати Америки та Індія, які спільно формують значний відсоток критичного імпорту.
Читайте також:
Урбаністичне відновлення, що народжується всередині громад. Як формують нову картографію українського майбутнього
Аграрні та промислові ринки збуту української продукції
Компенсувати колосальні імпортні витрати допомагає вітчизняний аграрний сектор, який спирається на стабільну роботу морського коридору. Сільське господарство принесло 22,5 мільярда доларів валютної виручки. Українська соняшникова олія домінує на ринках Індії, Іспанії та Нідерландів. Пшеницю найактивніше скуповують Єгипет, Алжир та Індонезія, тоді як основними споживачами вітчизняної кукурудзи виступають Туреччина, Італія та Іспанія.
Металургійний комплекс зберіг експортні позиції завдяки реалізації залізної руди, де майже 45 відсотків вартості постачань припало на Китай. Словаччина та Польща також активно закуповують українську руду та сталеві напівфабрикати. Продукцію з вищою доданою вартістю успішно абсорбує європейський ринок. Вітчизняні кабелі, дроти та меблі мають високий попит у Німеччині, Угорщині та Польщі. Європейський Союз міцно утримує статус головного ринку збуту, споживаючи майже 58 відсотків українського експорту.
Фінансовий вимір торгівлі мільярдні витрати та дефіцит
Масштабні закупівлі техніки на тлі обмежених можливостей продажів призвели до формування безпрецедентної фінансової диспропорції. Дослідження YC.Market фіксує суттєве зростання загального товарообігу до 125,1 мільярда доларів. Ця динаміка зумовлена розширенням імпорту, обсяг якого стрімко сягнув 84,8 мільярда доларів.
Українські компанії змогли продати товарів на зовнішні ринки на суму 40,3 мільярда доларів. Різниця між витраченими та заробленими коштами утворила рекордний торговельний дефіцит у 44,4 мільярда доларів. Збільшення імпортозалежності є закономірним економічним наслідком для країни, яка купує ресурси для фізичного виживання критичної інфраструктури, покладаючись на азійські технології та європейські ринки збуту.
Читайте також:
Цифровізація зекономила Україні понад 184 мільярди гривень