Війна в Україні триває. Це посилює невизначеність. Натомість громадам країни потрібно не просто адаптуватися до теперішнього, а навчитися бачити майбутнє крізь призму довгострокових сценаріїв. Саме у цьому контексті Ro3kvit – міжнародна урбаністична коаліція, створена для підтримки відновлення України, спрямувала свою роботу.
Урбаністичне відновлення перестало бути проєкцією зовнішніх експертів, констатують її експерти. Воно перетворилося на процес, у якому громади стають співавторами своїх власних міст, а містобудівні стратегії вибудовуються навколо культури участі, емпатії, аналізу повсякдення та відповідальності за спільні простори.
2025 рік заклав фундамент для цієї трансформації, визначаючи державу не лише як територію, а як мережу живих соціальних ландшафтів, що відновлюються через взаємодію та солідарність.
Контекст, у якому формується нова урбаністична культура
Реальність повномасштабної війни розмиває межі між тимчасовим і тривалим. Плани, які раніше будували на рік, тепер вимагають горизонту у десятиліття. Стратегії міст мають враховувати ризики, які ще не задокументовані, а рішення потребують гнучкості, здатної реагувати на раптові зміни без втрати сталісті. У 2025 році Ro3kvit працював у ситуації, коли громади просили не готових рецептів, а механізмів — таких, що дозволяють самостійно приймати виважені рішення і перевіряти їхню життєздатність у дії.
Емоційний фон року також був частиною просторової реальності. Втома від війни поєднувалася з гордістю за прогрес у громадах, які, попри ризики, продовжували будувати нові ландшафти співвідповідальності. Саме тому фокус Ro3kvit зсунувся в бік досвіду окремої людини: від того, як вона рухається в місті до того, де знаходить спільноту, як оцінює безпеку, як взаємодіє з довкіллям. Просторові рішення формувалися з цього багатошарового людського матеріалу.
Партисипативні інструменти як основа відновлення
Работа в Чернівцях, Підгайцях та Лукашівці стала трьома окремими моделями того, як урбаністичне відновлення може адаптуватися до різних соціальних і географічних умов.
У Чернівцях команда разом із партнерами створила платформу PoruCh — цифровий і соціальний інструмент, що віддзеркалив картину міських можливостей. Понад сорок організацій долучилися до наповнення мапи, перетворюючи її на інструмент підтримки, самоорганізації та самоідентифікації міста. Простір участі перестав бути абстракцією й став місцем, яке можна відкрити на екрані й миттєво побачити, де потрібні твої зусилля.
У Підгайцях акцент зосередили на долині річки Стир — території, де природні процеси, локальні маршрути та соціальні звички переплітаються у спосіб, який не можна відтворити в типовому плануванні. Мандрівні виставки, фасилітовані зустрічі та збір екологічних даних дали змогу перетворити річкову долину на довгострокову стратегічну вісь розвитку території.
Лукашівка стала зовсім іншим викликом. Тут після окупації обірвалися зв’язки, які тримають громаду разом. Довіру доводилося відновлювати не словами, а діями. Перші зміни народжувалися під час прибирання подвір’їв, встановлення лавок, посадки квітів. Простір ставав інструментом відновлення спільності. Цей досвід переконливо показав: інколи урбаністика починається з маленьких жестів, які повертають людям відчуття дому.
На основі цих трьох різних реальностей Ro3kvit створив інструментарій, який можуть використовувати громади по всій Україні — особливо ті, що пережили травму війни.
Розвиток районів як шлях до цілісного міського бачення
Робота у Львівській області продемонструвала, що район — це не проміжна одиниця між містом і кварталом. Це живий організм, у якому поєднуються інфраструктура, ландшафт, традиції та нові соціальні процеси.
У Трускавці команда переосмислила призначення території колишньої котельні. Пропозиція передбачала створення багатофункціонального простору, який одночасно підтримує екологічну стійкість, активну мобільність та локальні ініціативи. Дві діагоналі, що перетинаються на цій території, стали символом нового прочитання міського ядра району.
У Стебнику дослідники працювали з реальністю постіндустріального міста, де значна частина населення старшого віку щоденно їздить на роботу в інші громади. Концепція розвитку спиралася на точкові інтервенції — невеликі, але значущі зміни у трьох ключових просторах, здатні запускати ширші трансформації.
У Стрию мова йшла про взаємодію міста з великою інфраструктурою та природними ресурсами. Рішення були спрямовані на покращення доступу до річки, підвищення безпеки пішохідних зон, створення просторів для відпочинку та реабілітації. Це формувало нові сценарії руху, взаємодії та використання простору.
Освіта як фундамент урбаністичного майбутнього
Створення якісного просторового середовища потребує фахівців, які можуть мислити комплексно. У 2025 році Ro3kvit створив освітні програми, що поєднували навчання з реальними кейсами.
Програма Fundamentals of Urbanism for Recovery формувала у молодих фахівців розуміння того, як працювати в умовах війни. Модулі охоплювали мобільність, культуру, спадщину, стале будівництво та циркулярність. Випускники працювали над проєктними пропозиціями для реальних локацій.
Rapid Urban Re-Innovation дав учасникам можливість працювати в Ніжині, досліджувати міські процеси на місці, перевіряти гіпотези, взаємодіяти зі стейкхолдерами й формувати реальні просторові альтернативи.
Програма «Переосмислення міст» залучила середні громади з усієї країни, допомагаючи їм формувати інтегровані візії розвитку та перетворювати їх на готові до втілення проєкти.
Кліматична стійкість і стратегічні підходи до майбутнього
У Кременчуці Ro3kvit працював над стратегією кліматичної адаптації, що формувала бачення «Healthy City» — міста, яке реагує на екстремальні погодні умови, зміни водних систем і антропогенний тиск. Стратегія створювала цілісну модель синьо-зеленої інфраструктури й визначала шляхи реалізації через якісні документи та пілотні проєкти.
У Кам’янському команда розробила стратегію стійкості на 15 років, яка включала аналіз економіки, соціальних процесів, критичної інфраструктури та ідентичності громади. Пропозиції враховували як нагальні виклики, так і трансформаційні процеси.
Робота з вразливими громадами: пам’ять, ідентичність, повернення
Проєкт для Гірської громади, яка залишається під окупацією, став прикладом того, як можна працювати із втраченою територією. Дослідження фіксувало історії переміщених мешканців, їхні уявлення про безпеку, житло, повернення і майбутнє. Документ включав сценарії розвитку для різних траєкторій війни та архів пам’яті громади, який може стати основою для майбутніх практик меморіалізації.
Робота з бахмутською громадою торкалася фундаментального питання — як створити житлові рішення, які не руйнують соціальних зв’язків. Дослідження пропонувало модель інтеграції, що розрізняє потреби переміщеної громади та потенційної приймаючої, й пропонувало конкретні підходи до планування кварталів і розселення.
Циркулярна економіка та відповідальне будівництво
У 2025 році Ro3kvit активно просував ідеї повторного використання матеріалів, переобладнання наявних будівель і застосування біобазованих технологій. Проєкти в Кривому Розі та Миколаївській області аналізували можливість переосмислення покинутих споруд та житлового фонду через призму циркулярності. Команда працювала над концепціями будівель, оцінкою життєвого циклу та адаптацією міжнародних стандартів до українських реалій.
Безпека як частина міського дизайну
Тема укриттів та цивільного захисту перестала бути окремим напрямом і стала невіддільною частиною урбаністичного планування. Дослідження Ro3kvit вивчали міжнародні моделі, аналізували українські реалії та шукали способи інтегрувати укриття в міське середовище так, щоб вони були доступними, функціональними та не порушували логіку розвитку районів.
Переосмислення урбаністичного відновлення
2025 рік показав, що відновлення — це процес, що починається з людей. Інструменти, які створює Ro3kvit, допомагають громадам не лише пережити війну, а й розвиватися попри неї. Урбаністичне відновлення стає способом переосмислити міста як простори стійкості, взаємної підтримки та можливостей.
Ro3kvit продовжує доводити: відбудова — це не бетон і плани, а соціальні зв’язки, пам’ять, публічні простори, кліматична адаптація, участь мешканців і готовність діяти разом.
Читайте також: Урбаністична коаліція Ro3kvit представила проєкт відновлення громади на Луганщині