Урядові та наукові дослідження підтверджують загальне потепління клімату України: особливо відчутно зросли літні температури, а зимові морози стали рідші. За даними Українського гідрометеорологічного інституту та НАН України, середня температура повітря влітку за період 1991–2020 років підвищилася приблизно на 1,5 °C порівняно з кліматичною нормою 1961–1990 років. Відповідно, останні роки відзначилися численними температурними рекордами та збільшенням кількості спекотних днів. У Києві, наприклад, 2023 рік увійшов до числа найтепліших: середньорічна температура склала +10,8 °C (на 1,8 °C вище норми). Аналогічні тенденції спостерігаються по всій країні: найвищі температури традиційно фіксують на півдні та сході України, де тепер стало більше днів із денним максимумом повітря вище +25 °C.
Читайте також:
Житло під обстрілами. Як Україна відновлює домівки під час війни
Літня спека та рекордні температури
Протягом останніх двох декад літа в Україні стають значно спекотнішими. За даними гідрометцентру, частіше фіксують дні, коли повітря прогрівається вище +30 °C. Наразі сезонні середньомісячні температури в червні–серпні підвищилися приблизно на 1–2 °C, що підтверджують довгострокові спостереження та аналізи. Зокрема, 2023-го у Північній півкулі було зафіксовано найспекотніше літо за весь період інструментальних спостережень, а рекордні підйоми позначалися й в Україні. У Києві 29 серпня 2023 року вдень було +35,9 °C, що повторило історичний максимум для цього дня. На мапах Регіонального інтегрованого центру аналізу (REACH) видно, що найбільша частота екстремальних теплових днів сконцентрована саме на півдні й сході (Херсонська, Донецька, Запорізька області), де навантаження на системи охолодження найвищі. У той же час центральні області (включно з Києвом) зараз відчувають збільшену інтенсивність спеки порівняно з попереднім періодом (2000–2012), що відповідає тенденції зміщення аномально високих температур у країні.
Кліматологи наголошують: більш спекотне літо підвищує ризики для здоров’я у містах та зростання попиту на електроенергію через кондиціювання. За деякими оцінками, кількість «гарячих» днів із температурою повітря вище +25 °C з 2000 по 2025 рік на більшості території України збільшилася на 10–20% відносно попереднього періоду, що підтверджують дані перерахунку метеоспостережень (з використанням перепису ERA5). Таким чином, українські міста все частіше переживають затяжні хвилі аномальної спеки, а громадське здоров’я і енергомережі вважаються більш уразливими.
Читайте також:
Чому ВПО в Україні мають різні шанси на довгострокові рішення
Зимові морози та атаки на енергетику
У протилежність літній спеці, зими в Україні останніми роками здебільшого були м’якішими за кліматичну норму. Офіційна статистика Центральної геофізичної обсерваторії показує, що зима 2022–2023 років посіла восьму позицію серед найтепліших у Києві за весь період спостережень (середня температура –0,4 °C, це на 2,1 °C вище за норму). Зима 2023–2024 року виявилася ще теплішою: середня температура склала +0,3 °C, що на 2,8 °C вище норми, і 2023–2024 стала третьою найтеплішою зимою з 1881 року. Навіть зима 2024–2025 залишалася теплішою: у Києві середня температура становила –0,5 °C (на 2,0 °C вище норми), і ця зима ввійшла до першої десятки найтепліших.
Отже, типовий сильний мороз і стабільний сніговий покрив для середньої зими в центральній Україні трапляються дуже рідко. Найнижчі температури зими 2024-2025 в столиці досягали приблизно –12…–15 °C (13 лютого 2025 року мінімум –12,3 °C, у січні–лютому 2024 року –15,8 °C), тоді як у попередні роки морозно було лише кілька днів. Це означає, що більшість регіонів України нині частіше переживають слабкі негативні температурні аномалії, ніж драматичні холодні хвилі.
Втім, навіть така відносна «тепла» зима не обійшлась без наслідків для мешканців. На тлі війни Росії проти України холодні періоди пов’язані з подвоєними небезпеками. Згідно з даними міжнародного аналітичного центру ACLED, саме у холодні місяці 2023–2024 років Росія активізувала удари по об’єктах української енергетики. Так, між вереснем 2023-го та 13 лютого 2024 року зафіксовано понад 735 випадків обстрілів та ударів по енергетичній інфраструктурі України – більше, ніж за будь-яку іншу зиму війни. Це спричинило масові відключення світла і опалення саме під час морозів. За офіційними повідомленнями Міністерства охорони здоров’я, у період підготування до холодів (20 грудня – 18 січня) понад 1 100 людей звернулися за екстреною медичною допомогою через обмороження та загрозу гіпотермії. Таким чином, тепліші за норму зими в Україні все одно підкріплюються ризиками з боку військових обставин: холод ще додає загроз в оселях, де критична інфраструктура пошкоджена.
Читайте також:
Як війна вплинула на водопостачання в Україні