Війна, внутрішнє переміщення та економічна нестабільність формують складне середовище для жінок і дівчат у Дніпропетровській області. Оцінка ризиків гендерно зумовленого насильства, проведена на початку 2026 року, фіксує системні виклики у сфері безпеки, доступу до послуг і соціальної підтримки. Дослідження охоплює як статистичні дані, так і досвід жінок, які живуть у регіоні в умовах тривалого гуманітарного тиску.
Регіон під тиском війни та переміщення
Дніпропетровська область залишається одним із ключових регіонів, що приймають внутрішньо переміщених осіб. Населення області становить близько 3,18 мільйона людей, з яких понад 471 тисяча — ВПО. Частка жінок серед них перевищує половину. Місто Дніпро виконує функцію основного транзитного вузла для людей, які залишили прифронтові території.
Постійний приплив переселенців, обстріли та навантаження на інфраструктуру створюють додатковий тиск на соціальні служби. Це середовище впливає на рівень безпеки в громадах і посилює вразливість окремих груп населення.
Які форми насильства домінують
Дані дослідження свідчать, що найбільш поширеними залишаються домашнє та партнерське насильство. Фізичне насильство найчастіше фіксується як форма, про яку повідомляють постраждалі, тоді як психологічне та економічне насильство також мають значну частку.
Водночас сексуальне насильство фіксується рідше, що пов’язують із низьким рівнем повідомлень через страх, стигму та недовіру до системи допомоги. Більшість випадків відбувається у приватному просторі, що ускладнює виявлення та втручання.
Згідно з даними системи обліку випадків, понад половину інцидентів становить психологічне насильство. Фізичне насильство охоплює близько п’ятої частини випадків, економічне — ще значну частку. Переважна більшість кривдників — чоловіки, найчастіше це партнери або члени родини.
Читайте також:
Як Україна стримує поширення стійких форм туберкульозу в умовах війни
Хто перебуває у зоні підвищеного ризику
Найбільш вразливими залишаються жінки серед внутрішньо переміщених осіб, жінки в транзиті, підлітки, люди з інвалідністю, одинокі матері та жінки, пов’язані з військовослужбовцями. Переміщення руйнує соціальні зв’язки, створює фінансову залежність і обмежує доступ до стабільної роботи.
Жінки, які проживають у тимчасовому житлі або з приймаючими сім’ями, часто стикаються з обмеженим приватним простором і нерівними умовами співжиття. Це підсилює ризики психологічного, економічного та сексуального насильства.
Окрему групу становлять підлітки. Вони стикаються з ризиками цифрового насильства, включно з онлайн-шантажем, булінгом і поширенням особистих матеріалів без згоди. Обмежені знання про безпеку в інтернеті та брак доступних сервісів для молоді ускладнюють ситуацію.
Бар’єри доступу до допомоги
Попри розвинену мережу спеціалізованих сервісів, доступ до них залишається нерівномірним. Найчастіше жінки не звертаються по допомогу через страх розголосу, недовіру до конфіденційності та ризик соціального осуду.
Фінансові труднощі, витрати на транспорт і віддаленість сервісів обмежують можливості отримання підтримки, особливо у сільських громадах. Повітряні тривоги та безпекові обмеження також впливають на мобільність і роботу служб.
Підлітки рідше звертаються до офіційних структур і частіше шукають підтримку серед друзів. Дорослі жінки частіше звертаються до поліції або громадських організацій, однак рівень довіри до інституцій залишається неоднорідним.
Читайте також:
Що заважає працевлаштуванню матерів дітей з інвалідністю – дослідження ГО “Епіпросвіта”
Чому насильство залишається поширеним
Серед ключових факторів дослідження називає толерантність до насильства у суспільстві та його сприйняття як приватної справи. У малих громадах страх осуду та втрати репутації стримує жінок від звернення по допомогу.
Зміни гендерних ролей через мобілізацію також впливають на динаміку в сім’ях. Жінки дедалі частіше стають основними годувальницями, що створює додатковий тиск. Для частини чоловіків це супроводжується стресом і може проявлятися у контролюючій або агресивній поведінці.
Економічна нестабільність посилює залежність і обмежує можливість залишити небезпечні стосунки. Втрата доходу, борги та відсутність стабільної роботи формують замкнене коло ризиків.
Система допомоги та її обмеження
У регіоні функціонує понад сотня спеціалізованих сервісів, що робить область однією з найбільш забезпечених у країні. Водночас дослідження вказує на нерівномірність їхньої доступності та навантаження на персонал.
Частина установ працює з обмеженими ресурсами, що впливає на якість послуг і швидкість реагування. Не всі сервіси забезпечують належний рівень конфіденційності та інклюзивності. Проблеми з координацією між різними секторами призводять до фрагментарної підтримки.
Значна частина постраждалих відмовляється від направлення до спеціалізованих служб, включно з медичними та психологічними послугами. Це свідчить про низький рівень довіри та страх перед повторною травматизацією.
Читайте також:
Жінки з України у ЄС стикаються з насильством і браком підтримки під час втечі від війни