Україна входить у 2026 рік з подвійною динамікою захворюваності на туберкульоз. Офіційна статистика демонструє зниження загальнонаціональних показників на 17 відсотків, проте експерти міжнародних організацій та представники Міністерства охорони здоров’я застерігають від передчасного оптимізму. Повномасштабне вторгнення змінило географію поширення хвороби, змістивши акценти з планової профілактики на кризове реагування в прифронтових зонах.
Природа захворювання та світова боротьба з епідемією
Туберкульоз — це небезпечне інфекційне захворювання, яке викликає мікобактерія, відома, як паличка Коха. Хвороба передається повітряно-крапельним шляхом і найчастіше вражає легені, проте може атакувати нирки, хребет або мозок. Без належного лікування туберкульоз руйнує тканини організму, що призводить до летальних наслідків. Саме тому 24 березня весь світ відзначає День боротьби з туберкульозом, привертаючи увагу до необхідності вчасної діагностики та подолання стигми навколо пацієнтів.
Державне фінансування та перехід до амбулаторної моделі
Система медичних гарантій продовжує фінансувати діагностику та лікування туберкульозу, виділивши на ці потреби 681 мільйон гривень у поточному році. Основний фокус держави змістився на амбулаторну модель, де до 70 відсотків пацієнтів отримують допомогу за місцем проживання. Керівник напряму імунізації МОЗ Олександр Заїка наголошує на важливості законодавчої бази: «На вимогу цього закону лікування, діагностика для пацієнтів, для українців залишається безкоштовною. Ми також затвердили стратегію і операційний план по її реалізації щодо подавання цього захворювання».
Заступниця голови НСЗУ Наталія Ниненіченко зазначає, що успіх лікування залежить від доступності послуг на місцях: «Завдання держави зробити шлях пацієнта простим, ефективним і зрозумілим. Це кроссекторальна робота всіх органів і велика підтримка із громадами».
Читайте також:
Межа безоплатного. Як пацієнту не розгубитися в лабіринтах української медицини
Оновлення календаря щеплень та захист немовлят
Медична спільнота впровадила оновлений календар щеплень, перенісши вакцинацію БЦЖ (вакцина проти туберкульозу) на першу добу життя дитини. Олександр Заїка пояснює це рішення логістичними викликами та турботою про безпеку немовлят: «Ключовою зміною є впровадження профілактичних щеплень від туберкульозу саме на першу добу життя. Ми хочемо якомога швидше зробити це профілактичне щеплення».
Прихована епідемія у прифронтових та деокупованих громадах
Ситуація на півдні країни суттєво різниться від тилових областей. Фельдшер «Лікарів без кордонів» Олександр Вовкогон звертає увагу на розрив між статистикою та реальним станом справ: «У регіонах, що знаходяться поблизу лінії фронту або були довгий час під окупацією, зареєстрована захворюваність на туберкульоз різко знизилася — не через зменшення передачі, а через порушення діагностичних послуг».
Більше половини випадків, зафіксованих міжнародними командами на Херсонщині, є лікарсько-стійкими формами інфекції. Це підкреслює необхідність проактивного пошуку хворих там, де доступ до медицини обмежений через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.
На думку Олександра Вовкогона, ситуація в країні гірша ніж може здатися: «На національному рівні показники залишаються стабільно високими, незважаючи на незначне загальне зниження зареєстрованої захворюваності на туберкульоз, що підкреслює постійні прогалини у виявленні та безперервності догляду, а не справжнє епідеміологічне покращення. Хоч Міністерство охорони здоров’я докладає максимальних зусиль для підтримки лікування туберкульозу та інших інфекційних захворювань, ми бачимо те саме, що й у багатьох зонах бойових дій – незважаючи на всі зусилля, контроль туберкульозу в умовах війни з обмеженими ресурсами є величезним викликом для всіх організацій охорони здоров’я».
Читайте також:
Безкоштовні ліки та доступ до медикаментів в Україні за державний кошт: міф чи реальність
Проблема лікарської стійкості та ефективність лікування
Поширення мультирезистентного туберкульозу, такого туберкульозу, який не реагує на найпоширеніші ліки проти нього, стає критичною загрозою. Генеральний директор Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта пояснює специфіку проблеми: «Що таке лікарський стійкий туберкульоз? Це той же самий туберкульоз, але який погано лікується. Тобто він не лікується звичайними препаратами. Пацієнти мають отримувати підтримку, для того щоб вони завершили цей курс».
Показники одужання в Україні демонструють позитивну динаміку завдяки новим протоколам. Володимир Курпіта додає: «Зараз ми говоримо про те, що виліковується від туберкульозу 72-75%. Тобто на 25% зросла оця результативність лікування».
Стан здоров’я репатріантів та ризики в полоні
Окремим викликом залишається стан здоров’я українців, які повертаються з російського полону. Володимир Курпіта підкреслює відсутність адекватного лікування на території агресора: «Росія не використовує стандартизовані міжнародні схеми. Ті полонені, з якими ми спілкуємося, говорять про те, що лікування не надається щодня або замість декількох пігулок може надаватися одна. Це дуже серйозний виклик».
Роль сімейної медицини та зміна парадигми догляду
Директорка Бучанського центру первинної медико-санітарної допомоги Оксана Джам каже, що роль сімейної медицини у новій системі контролю хвороби: «Ми, сімейні лікарі, маємо вже змінити цю парадигму і говорити про контроль над туберкульозом в парадигмі цілісного сприйняття людини з її потребами. Тільки тоді первинна допомога може мати весь формат залучення пацієнта до збереження власного здоров’я».
Читайте також:
«120 ударів на хвилину». Новий подкаст від HMH про українську медицину