Втрата навіть однієї фаланги пальця часто сприймається як незначна травма лише тими, хто ніколи з цим не стикався. Насправді ж відсутність повноцінного функціонування кисті позбавляє людину можливості виконувати елементарні побутові дії: від тримання горнятка кави до роботи за комп’ютером. Команда українських розробників у межах проєкту «Сталевий дотик» створила рішення — механічні протези, що повертають втрачену моторику та коштують у десять разів дешевше за закордонні аналоги.
Команда ентузіастів та історія виникнення
Проєкт виник на перетині інженерної думки та волонтерського досвіду. Олександр Летій, голова ГО «Спілка інвалідів Запорізького краю», та координаторка Віталіна Яковлєва об’єднали зусилля з українським інженером Данилом Осиповим, який працює в Університеті Норвегії.
Співпраця Олександра та Віталіни почалася в запорізьких підвалах ще у 2022 році, де вони фасували медицину для фронту. Олександр займався технічною складовою, а Віталіна — гуманітарною допомогою та наповненням аптечок. Саме ця довіра та спільне прагнення допомогти стали фундаментом для розробки протезів. Данило Осипов, якого Віталіна називає «талановитим інженером та другом», присвятив близько року створенню першої унікальної моделі пальця, постійно перебуваючи на зв’язку з командою для вдосконалення виробу.
Філософія функціональності та емоційного відновлення
Віталіна Яковлєва наголошує, що команда фокусується саме на механіці: «Ми займаємось механічним протезуванням, тобто це не біоніка». Такий підхід робить виріб надійнішим у побуті та простішим в обслуговуванні.
Попри технічну спрямованість, автори проєкту вбачають у своїй роботі глибший сенс.
«Перша мотивація наша була повернути функціонал. Але, окрім функціоналу, це про емоційний стан людини», — зазначає координаторка.
Можливість знову потиснути руку другу або попестити дитину відновлює соціальні зв’язки, які часто руйнуються через відчуття неповноцінності.
Технічні особливості та матеріали
Олександр Летій детально пояснює технічну сторону розробки:
«За основу взято два матеріали: це титановий сплав та пластикові деталі — нейлон. В даному випадку маємо механічний протез, який покликаний відновити функціонал кисті».
Для запобігання подразненням шкіри використовуються проставки з гіпоалергенного медичного силікону, відомого як «драгонскін».
Така комбінація дозволяє виробу витримувати навантаження до 30 кілограмів. Важливою умовою для встановлення механізму є наявність певної частини пальця.
«Нам треба хоча б два сантиметри фаланги для того, щоб ми могли закріпитися», — додає Олександр Летій.
Саме цей залишок дозволяє людині самостійно керувати штучним пальцем.
Досвід пацієнтів та доступність технології
Перші версії протезів уже використовують пацієнти. Серед них — фахівець з ІТ-сфери, який після втрати двох пальців зміг повернутися до роботи за клавіатурою та мишкою. Віталіна розповідає, що емоції людей після протезування неможливо описати:
«Коли тобі дають можливість знову тримати руку дитини — це не просто емоції. Ми завдяки цьому мотивуємося працювати більше».
Ринкова ситуація в галузі протезування фаланг демонструє величезний розрив у цінах. Вироби світових лідерів коштують від 6 до 8 тисяч доларів за один палець. Собівартість матеріалів української розробки становить близько 600 доларів. Команда свідомо відмовилася від комерційних націнок, щоб зробити технологію максимально доступною.
Виклики та плани на майбутнє
Статистика травмувань верхніх кінцівок в Україні зростає. До війни фіксувалося близько 50 тисяч травм рук на рік, де 25% випадків складали ампутації пальців. Сьогодні міновибухові пошкодження значно збільшили ці показники.
Масштабування проєкту потребує інвестицій у високоточні верстати та 3D-сканери. Олександр Летій звертається до донорів із закликом підтримати розвиток виробництва:
«Зверніть увагу на потребу, яка є в Україні. Підтримайте український народ, не нас, а проєкт і людей».
Розробники прагнуть повністю замкнути цикл виробництва всередині країни, створивши 100% український продукт, доступний кожному, хто його потребує.
Читайте також:
У Львові відкрили центр протезування із найбільшою майстернею протезів