У Національному природному парку «Голосіївський» у Києві щороку проводять облік сов — нічних хижих птахів, які мешкають у Голосіївському лісі. Дослідники в рамках освітніх подій в молодіжному екопросторі «Зелений Вал» виходять на вечірні маршрути та фіксують птахів переважно за голосом. Такий підхід дозволяє визначити кількість особин, місця їхнього перебування та простежити зміни популяції впродовж років.
Подібні спостереження допомагають краще розуміти стан природної екосистеми. Для підтримки її балансу важливо знати чисельність і поширення різних видів, а також їхні взаємозв’язки. Наприклад, розуміючи розмір і щільність популяції сови сірої, дослідники можуть робити припущення про чисельність дрібних гризунів — основної здобичі цих птахів — і загалом оцінювати наявність кормової бази в лісі. У природоохоронній роботі така інформація допомагає планувати заходи для збереження біорізноманіття.
Такі обліки проводимо вже третій рік. І чому саме зараз? В нашому випадку це відтермінувалося аж на березень, бо була дуже холодна зима, особливо лютий, і сови не співали так активно.
Сергій Хара — еколог, кампейнер з біорізноманіття Грінпіс Україна, керівник відділу еколого-освітньої роботи НПП «Голосіївський».
Читайте також:
Люті морози й обстріли залишили українців без тепла — звіт УВКБ ООН
Як рахують сов
– Ми будемо користуватися цим станом їхньої душі та рахуватимемо сов по голосу: який то вид, якої статі, де він знаходиться. Отримані дані будуть перенесені у графіки і на карту – це дозволить нам бачити динаміку розташування популяції на дослідній ділянці.
Маршрут одного з таких обліків проходив через Голосіївський ліс. Учасники зупинялися в заздалегідь визначених точках, де проводили звукову перевірку на наявність птахів.
– Щороку це одні й ті самі маршрути, інколи ми додаємо ще якийсь новий маршрут, і за можливості починаємо повторювати той новий маршрут з року в рік, щоб охопити якомога більше територій і розуміти поширення популяції сов по лісу.
Які сови живуть у Голосіївському лісі
На території парку, згідно з матеріалами та «літописами природи», зафіксовано три види сов: сова сіра, сова вухата та сич хатній, також були разові фіксації сови бородатої.
– Сова сіра є характерним представником сов саме для цього лісу. Чому? Сова сіра — птах, який гніздиться в дуплястих деревах. Дуплястим дерево стає, як правило, коли воно старіше, у нього відпадають гілки, і там утворюється дупло. А в цьому лісі дуже багато старих дерев, особливо старовікових дубів. Старовіковим дерево стає після того, як проживе 100 і більше років.
Сич хатній частіше трапляється на периферії лісу, бо він любить бути поближче до людських помешкань. А сова вухата любить ялини, її сподівались почути або побачити, але цього разу досілдникам це не вдалось.
Читайте також:
Вони обирають міста. Що приваблює ворон та голубів у бетонних нетрях
Метод звукової провокації
Під час обліку застосовують метод звукової провокації. На окремих точках маршруту вмикають запис голосу сови. Якщо неподалік є інші сови, вони можуть відповідати на сигнал. За відповіддю фахівці визначають вид птаха, стать та приблизне місце перебування.
До речі сов можна рахувати і по погаткам (комочки щастя, які сови відригують). Але для цього треба знати, де саме розташоване гніздо. Таким чином можна досліджувати і те, на що полювала сова.
– Сова може бути, у кращому випадку, з партнером, але чує конкурента й починає стресувати, бо його треба прогнати. Це штучно створений стрес для пташки. А якщо партнера немає, то ще гірше: потім вона літає й намагається знайти, де ж він був, замість того, щоб займатися важливими для виживання справами.
Тому, кожен маршрут у межах одного сезону проводять лише один раз. Їх планують обережно, щоб не створювати зайвого стресу для птахів.
Результати цього сезону
Під час останнього маршруту дослідники зафіксували 7 сірих сов — 2 самців і 5 самок. Загалом цього сезону в різних частинах Голосіївського лісу вже нарахували понад 16 особин. Усі зафіксовані птахи належать до виду сіра сова (Strix aluco), який залишається одним із ключових нічних хижаків цієї міської лісової екосистеми.
Читайте також:
Йоріс Д’аве про роль Німецького Червоного Хреста в Україні та партнерство з державою