В Україні дівчата та молоді жінки віком 15-34 роки, які не працюють, не навчаються та не набувають професійних навичок (NEET) мають суттєві бар’єри в доступі до працевлаштування.
У жовтні-листопаді 2025 року громадська організація “Інститут молоді” провела соціологічне дослідження “Дівчата та молоді жінки поза освітою, зайнятістю та професійним навчанням в Україні: бар’єри, потреби та шляхи до інтеграції на ринку праці” в межах глобальної ініціативи ЮНІСЕФ “POWER4Girls” та проєкту “Розкрий потенціал молоді: системне посилення молодіжних послуг”.
Ініціатива реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Міністерством молоді та спорту України та Всеукраїнським молодіжним центром за підтримки ЮНІСЕФ Україна і фінансової участі Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
povna-versiya-zvitu_ukrЯк проводилось дослідження
Це перше дослідження становища дівчат і молодих жінок у статусі NEET від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Аналітики провели:
- вторинний аналіз джерел;
- 30 глибинних інтерв’ю з експертами та надавачами послуг;
- 23 інтерв’ю з представницями важкодоступних груп NEET;
- організували 8 фокус-груп за участі 61 жінки;
- опитали 512 респонденток у всіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій.
Дослідження відповідає на два простих, але дуже важливих запитання: що заважає молодим жінкам працювати, навчатися та реалізовувати себе – і що може допомогти змінити ситуацію.
– Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний.
В Україні проблема NEET посилилася й внаслідок повномасштабної війни, яка призвела до соціально-економічної нестабільності, масового переміщення населення та змін у структурі зайнятості.
Дані за 2023 рік
За даними Обстеження соціально-економічного стану домогосподарств (ОСЕСД), у 2023 році частка української молоді віком 15-29 років у статусі NEET становила 21,4%. Майже 70% цієї групи – жінки.
Більшість молоді NEET перебуває поза робочою силою, інша частина – зайнята неоплачуваною домашньою працею та доглядом. У сільській місцевості ця проблема посилюється через обмежений доступ до ринку праці та соціальної інфраструктури.
Станом на 2023 рік основною причиною через яку жінки не входили до робочої сили були сімейні обов’язки – 72.5%. Для чоловіків цей показник становив лише 6.8%, що свідчить про виразний гендерний дисбаланс статусу NEET в Україні.
Результати ОСЕСД показали, що найвищий рівень NEET зафіксований серед жінок 25-29 років. Це пов’язано з тим, що період їх професійного становлення збігається з народженням дітей і виконанням доглядових обов’язків. Найменший показник спостерігається серед молоді 15-19 років, яка ще продовжує навчання в університеті.
Читайте також:
Від любові до втоми: про материнство в перший рік
Чому молоді жінки потрапляють до NEET
Найчастіше дівчата 15-17 років потрапляють у статус NEET через:
- сімейні стереотипи, наприклад, пріоритет “вдалого заміжжя” замість професійної та особистої реалізації;
- раннє материнство;
- відсутність якісної профорієнтації.
У 18-19 років причинами стають невдалий вступ в університет, пауза в навчанні через “пошук себе” та відсутність навичок самостійного життя після виходу з інтернатних закладів.
Молоді жінки у віці 20-29 років стикаються з:
- тим, що їх освіта не відповідає вимогам ринку праці;
- відсутністю стажування після закінчення навчання через початок повномасштабної війни;
- необхідністю догляду за дітьми або літніми батьками;
- неофіційною зайнятістю.
У 30-34 роки додається критична перерва у стажі понад 5 років та втрата кваліфікації через тривалу відпустку по догляду за дитиною або родичами.
Які категорії молоді найчастіше потрапляють до статусу NEET
Найбільше з бар’єрами у працевлаштуванні стикаються:
- одинокі матері та опікунки;
- жінки з інвалідністю;
- внутрішньо переміщені особи;
- мешканки сільської місцевості та прифронтових громад;
- ромські дівчата;
- представниці малозабезпечених і багатодітних родин.
Більшість жінок проживає в невеликих містечках і селах, решта – у великих містах.
Серед молоді, яка перебуває у статусі NEET, 26,6% – ВПО, 62% – мають дітей, 67% – живуть у фінансовій скруті, а близько 9% – мають інвалідність.
Фактори, які впливають на NEET
Дослідження показало, що основними факторами, які впливають на статус NEET є:
- гендерні стереотипи – роботодавці перекладають відповідальність по догляду за дитиною лише на матерів, сумніваються у їхній надійності та обмежують доступ до “нежіночих” професій;
- брак доглядової інфраструктури – дефіцит доступних дитячих садків, груп продовженого дня, денних центрів для людей похилого віку, послуг соціальних працівників та інклюзивних центрів змушує багатьох молодих жінок залишатися у ролі домогосподарок.
[Труднощі] саме для жінок, тому що, якщо приходить чоловік на роботу, і його не питають: Мужчина, скільки в тебе дітей? А ти потягнеш чи не потягнеш? А в жінок питають: Чому так?
– безробітна, 27 років, Сумська область.
Читайте також:
Гендерна рівність в Україні. Сучасні виклики на ринку праці та в освіті
Чому жінки NEET не можуть працевлаштуватися
У 15-17 років дівчат не беруть на роботу через відсутність досвіду, законодавчі обмеження та низьку самооцінку. При цьому у 18-19 років ще з’являється розрив між амбіціями і реальними зарплатами, нестача комунікаційних навичок та інформації про доступні можливості.
Трохи старші дівчата, у віці 20-29 років, не можуть влаштуватися на роботу через приховану дискримінацію, низьку оплату праці на стартових позиціях та неготовність роботодавців до гнучкої зайнятості.
У 30-34 роки жінки починають стикатися з ейджизмом, психологічним виснаженням та депрофесіоналізацією.
До того ж:
- 43% жінок у статусі NEET потребують професійного навчання та курсів перекваліфікації;
- 28% – розвитку навичок комунікації та самопрезентації;
- 26% – психологічної підтримки;
- 25% – кар’єрних консультацій;
- 21% – послуг з догляду за дітьми чи хворими родичами;
- 20% – правничої допомоги.
Як розвʼязати проблему
Аби розвʼязати проблему NEET в Україні держава має діяти комплексно, враховуючи всі фактори, що призводять до цього статусу, зокрема догляд за дітьми та родичами, низькі зарплати та складні умови праці, наслідки війни та соціальні й гендерні обмеження.
| Причини входу в статус NEET | Шляхи вирішення |
|---|---|
| Догляд за дітьми, особами з інвалідністю та літніми родичами | Збільшення кількості дитячих садків і груп денного догляду. Масштабування програми “Муніципальна няня”. Cтворення дитячих просторів при центрах зайнятості, університетах і молодіжних центрах. |
| Економічна невигідність роботи через низьку оплату та погані умови | Запровадження гнучких та дистанційних форматів зайнятості. Створення стимулів для роботодавців. |
| Негнучкість ринку праці | Впровадження family-friendly практик. Закріплення дистанційної роботи як офіційної форми зайнятості. |
| Наслідки війни: внутрішнє переміщення, втрата роботи, житла та соціальних зв’язків | Створення мобільних мультидисциплінарних команд та локальних цифрових хабів. Психологічна підтримка на першому етапі взаємодії. |
| Обмежені можливості працевлаштування в селах та прифронтових громадах | Можливість дистанційної зайнятості. Створення навчання під віддалену роботу. Допомога з розвитком локального підприємництва. |
| Проблеми зі здоров’ям та складний психоемоційний стан | Інтеграція психологічної допомоги в усі програми. Створення груп підтримки за принципом “рівний рівному”. |
| Соціальні та гендерні очікування | Гендерно чутлива профорієнтація. Спільна робота з громадами та роботодавцями для створення рівних можливостей працевлаштування. |
Також варто створити чек-листи, дорожні карти та AI-консультантів, соцмережі, мікроспільноти і чатботи. Запустити короткі, практичні, безоплатні курси Soft skills без вікових бар’єрів та навчання з самопрезентації.
Допомога центрів зайнятості у пошуку роботи
Дівчата та молоді жінки також можуть звернутися до центру зайнятості, щоб отримати допомогу з працевлаштуванням.
За словами директорки Державної служби зайнятості Юлії Жовтяк, за минулі півтора роки вони відкрили 100 офісів Зроблено в Україні на базі центрів зайнятості. У цих офісах будь-який громадянин може отримати інформацію про гранти для створення власної справи, консультації з кар’єрного розвитку та навчання.
Також Державна служба зайнятості надає ваучери на навчання. Вони доступні для людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та громадян старше 45 років.
Але буквально з квітня-травня цього року ми запустимо гранти в новій системі “Обрій”. Що таке грант? Ним може скористатися будь-яка людина, яка не має роботи, і піти на навчання за 155 професіями.
– директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
Також директорка зазначила, що більшість людей досі не звертаються до центрів зайнятості через стереотипи.
А знаєте, чому? Теж працюють певні стереотипи, що ми працевлаштовуємо тільки на маленьку заробітну плату або що в нас є лише вакансії для комірників, двірників і так далі. Насправді – ні. Повірте, зараз роботодавець дуже зацікавлений працювати зі службою зайнятості.
– директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
Роботодавці стали частіше співпрацювати із державною службою зайнятості, оскільки самі стикаються з нестачею працівників. Якщо раніше на одну вакансію на сайтах пошуку роботи могли надходити десятки відгуків, то сьогодні навіть один кандидат вважається хорошим результатом.
За словами Жовтяк, центри зайнятості нині активніше співпрацюють із бізнесом і пропонують ширший вибір вакансій, зокрема й з гідною оплатою праці.
Читайте також:
Дуже перспективна професія. Чому зарплата цих прогнозистів стартує з десятків тисяч доларів