Взимку російські атаки на енергетичну інфраструктуру знову спричинили відключення світла, тепла та води у Києві. У місті періодично фіксували тривалі перебої з комунальними послугами, а частина житлових будинків залишалася без стабільного опалення. Подібні умови створюють не лише побутові труднощі. Вони впливають на емоційний стан людей, взаємну довіру та готовність допомагати іншим. Дослідники проаналізували, як складні умови життя позначаються на соціальній згуртованості мешканців столиці.
Дослідження провели аналітики Київської школи економіки. Соціологи вивчили результати опитування киян після масованої атаки на енергетичну інфраструктуру взимку 2026 року, коли значна частина міста зіткнулася з перебоями електропостачання і опалення. Аналіз показав, що побутові труднощі дійсно впливають на соціальні настрої, але не призводять до різкого руйнування солідарності між людьми.
Як відключення комунальних послуг впливають на довіру між людьми
Опитування зафіксувало зв’язок між погіршенням умов життя та рівнем міжособистісної довіри. Люди, які переживали тривалі відключення електроенергії, води чи тепла, трохи рідше повідомляли про високий рівень довіри до мешканців свого району або міста. Зниження виявилося статистично помітним, але його масштаб залишився невеликим.
Дослідники пояснюють цей ефект тим, що побутові труднощі створюють атмосферу напруження. Люди витрачають більше часу та ресурсів на забезпечення базових потреб, що підсилює відчуття вразливості. У таких умовах обережність у взаємодії з іншими людьми може зростати. Це проявляється у дещо нижчому рівні довіри до сусідів чи знайомих.
Дані дослідження свідчать, що подібні зміни не означають руйнування соціальних зв’язків. Рівень довіри знижується лише частково і залишається відносно стабільним навіть у періоди тривалих перебоїв із комунальними послугами.
Читайте також:
Понад 90 тисяч українців вважаються зниклими безвісти. Інструкція та контакти, як знайти зниклого на війні родича
Емоції як фактор довіри до влади
Інакшу картину демонструє довіра до державних інституцій. Дослідники не виявили прямого зв’язку між перебоями комунальних послуг і різким падінням довіри до влади. Сам факт відключень не став головним чинником зміни ставлення до державних або міських інституцій.
Більший вплив на довіру до влади має емоційний стан людей. Підвищення рівня тривоги, страху чи роздратування супроводжується зниженням довіри до органів влади та парламенту. Це означає, що інфраструктурні кризи впливають на політичні настрої опосередковано, через психологічний тиск і стрес.
Дослідники відзначають, що така залежність характерна для кризових періодів. Емоційне напруження посилює критичність до інституцій і зменшує відчуття стабільності.
Готовність допомагати під час кризи
Попри складні умови життя, більшість респондентів повідомили про збереження готовності допомагати іншим людям. Кияни заявляли, що підтримали б друзів, родичів або сусідів у різних життєвих ситуаціях.
Невелике зниження готовності допомагати зафіксовано лише у випадках, які потребують значних часових або особистих ресурсів. Наприклад, частина опитаних менш охоче погоджувалася витрачати час на допомогу незнайомій людині. Дослідники пов’язують це з ефектом виснаження. Люди, які змушені витрачати більше зусиль на забезпечення власних базових потреб, мають менше ресурсів для допомоги іншим.
Результати дослідження не підтверджують поширене припущення, що спільні труднощі автоматично посилюють солідарність у суспільстві. Побутові кризи можуть дещо зменшувати готовність до взаємодопомоги, хоча цей ефект також залишається відносно невеликим.
Читайте також:
Потреби літніх людей та соціальні послуги під час війни
Як працює механізм соціальних змін
Аналітики також дослідили взаємозв’язок між умовами життя, емоційним станом і соціальною поведінкою. Модель показала, що перебої з комунальними послугами та фінансові труднощі пов’язані зі зростанням негативних емоцій. Відчуття страху, тривоги або пригніченості впливає на рівень довіри до інших людей і до державних інституцій.
Паралельно складні побутові умови можуть прямо впливати на міжособистісну довіру. Люди, які довго залишаються без електрики чи тепла, частіше демонструють більш обережну соціальну поведінку.
Водночас дослідники підкреслюють, що масштаб цих змін залишається обмеженим. Інфраструктурні атаки створюють локальні пошкодження соціальної взаємодії, але не руйнують її повністю.
Соціальна згуртованість у воєнний час
Окрему увагу автори дослідження приділяють загальній динаміці довіри в українському суспільстві. Після початку повномасштабного вторгнення рівень солідарності та взаємної підтримки різко зріс. Поступове зниження цих показників дослідники пов’язують із поверненням до більш звичних соціальних рівнів, характерних для довоєнного періоду.
Це означає, що певне зменшення довіри не обов’язково свідчить про ослаблення суспільної стійкості. Воно може відображати нормалізацію соціальних настроїв після різкого сплеску єдності на початку війни.
Науковці наголошують, що атаки на інфраструктуру не призводять до масштабного розпаду соціальної згуртованості. Українське суспільство демонструє здатність зберігати відносно стабільні соціальні зв’язки навіть під час тривалих криз.
Читайте також:
Чотири роки війни в Україні. Як змінилося життя дітей і відповідь гуманітарних організацій