Водні екосистеми України у 2025–2026 роках перебувають під значним тиском. Воєнні руйнування, техногенні аварії та довготривалі наслідки минулих катастроф спричинили погіршення якості води в Чорному морі, Дніпровському басейні та на прибережних територіях. Моніторинг Kyiv Whale Eco Hubs свідчить про накопичення токсичних речовин і втрату біорізноманіття, що формує довготривалі ризики для здоров’я людей, повідомляє Humanitarian Media Hub.
Чорне море залишається місцем найбільших екологічних втрат. Понад п’ять тисяч тонн мазуту, що потрапили у воду після аварії танкерів «Волгонефть» у 2024 році, продовжують забруднювати узбережжя. Ситуацію ускладнив масовий вилив соняшникової олії наприкінці 2025 року, залишки якої штормами винесло на територію національного парку «Тузлівські лимани». Фауна зазнала серйозних втрат: загинули десятки тисяч дельфінів, постраждали популяції мідій і водоплавних птахів.
Наслідки підриву Каховської ГЕС у 2023 році й надалі впливають на гідрологію. Осушене дно колишнього водосховища виявило високі концентрації важких металів, які під час опадів потрапляють до нижньої течії Дніпра, створюючи довготривале джерело хімічного забруднення.
Проблеми з водою фіксують і в річках інших регіонів. Майже чверть проб у 2025–2026 роках не відповідали мікробіологічним нормам, значна частина — перевищувала хімічні показники. У кількох областях пляжний сезон фактично зупинено через ризики для здоров’я. Пошкоджені інфраструктурні об’єкти підвищили загрозу потрапляння нафтопродуктів та токсичних речовин у водоносні горизонти.
Періодичні перебої у водопостачанні змушують людей створювати резерви та забезпечувати додаткове очищення води. Екологи наголошують, що вплив екологічних змін на водні ресурси України триватиме багато років і потребує системного втручання.
Читайте також: Вода під обліком та рахунком. Як держава переписує правила доступу до ресурсу
