Гуманітарний медіахаб продовжує серію професійних розмов про трансформацію української медицини. У третьому випуску подкасту «120 ударів на хвилину» журналіст Назар Онисько та виконавча директорка благодійного фонду «Пацієнти України» Інна Іваненко розмовляють про те , як держава забезпечує громадян препаратами у 2026 році.
Від фінансової катастрофи до державних гарантій
Сучасний стан забезпечення ліками кардинально відрізняється від ситуації п’ятнадцятирічної давнини. Раніше діагнози на кшталт гепатиту С ставали вироком не лише для здоров’я, а й для добробуту цілих родин. Сьогодні Україна вибудувала систему, де лікування багатьох соціально значущих та важких хвороб повністю покривається коштами платників податків, що дозволяє людям отримувати терапію без жодних доплат.
«Раніше люди продавали квартири, машини для того, щоб купити ліки від гепатиту С. Зараз це лікування доступне для пацієнтів абсолютно безкоштовно з рук держави», — каже Інна Іваненко.
Програма «Доступні ліки» та амбулаторне забезпечення
Ключовим елементом системи для мільйонів українців залишається програма «Доступні ліки». Вона дозволяє пацієнтам із хронічними захворюваннями отримувати необхідні препарати в аптеках за електронним рецептом. Програма постійно розширюється і станом на сьогодні охоплює не лише серцево-судинні захворювання та діабет, а й розлади психіки, епілепсію та інші складні стани.
Електронний рецепт став запобіжником проти корупції та інструментом точного планування. Держава тепер бачить реальну потребу в препаратах у кожному регіоні, що мінімізує ризики дефіциту. Пацієнту достатньо мати телефон із кодом рецепта, щоб звернутися до будь-якої аптеки-партнера НСЗУ, незалежно від місця проживання чи реєстрації.
Читайте також:
Межа безоплатного. Як пацієнту не розгубитися в лабіринтах української медицини
Безкоштовні препарати у стінах лікарень
Окремий блок питань стосується ліків, які пацієнт отримує під час стаціонарного лікування. Кожна лікарня, що має контракт із державою, отримує кошти на закупівлю медикаментів із Національного переліку основних лікарських засобів. Сюди входять базові препарати, антибіотики, знеболювальні та витратні матеріали. Будь-яка вимога лікарів «принести свої шприци чи фізрозчин» є порушенням умов договору із НСЗУ.
Для контролю за наявністю ліків пацієнтам радять користуватися стендами в лікарнях або спеціалізованими мобільними додатками. Якщо препарат є в переліку, але пацієнту відмовляють у його видачі, це стає приводом для офіційного звернення до адміністрації закладу або на гарячу лінію контролюючих органів.
Договори керованого доступу та інноваційна терапія
Україна почала активно використовувати договори керованого доступу (ДКД). Цей інструмент дозволяє державі закуповувати оригінальні, часто унікальні препарати для лікування рідкісних (орфанних) хвороб безпосередньо у виробників. Оскільки такі ліки можуть коштувати сотні тисяч доларів за один курс, прямі конфіденційні переговори дозволяють отримати значні знижки, недоступні при звичайних тендерах.
Завдяки діяльності ДП «Медичні закупівлі України» процес став прозорим та ефективним. Це дозволило закрити потреби в напрямках дитячої онкології, рідкісних генетичних порушень та специфічних терапій, які раніше були доступні лише за кордоном.
Чорний ринок та проблема незареєстрованих ліків
Найбільшим викликом залишається відсутність в Україні понад 40 критично важливих препаратів, які вже є золотим стандартом у міжнародних протоколах. Через невеликий обсяг ринку фарм-гігантам іноді невигідно проходити складну процедуру реєстрації. Це створює умови для існування «сірих» шляхів постачання через месенджери та неавторизованих посередників.
«В сумках привозять ці препарати — це абсолютно не ок. Ти ніколи не знаєш, що ти купляєш. Ти ніколи не знаєш, як воно везлося», — попереджає Інна Іваненко про небезпеку недотримання температурного режиму при такому транспортуванні.
Вирішення цієї проблеми лежить у площині спрощення реєстраційних процедур для стратегічно важливих ліків та подальшої інтеграції українського медичного простору в європейський. Лише офіційні закупівлі можуть гарантувати пацієнту безпеку та ефективність терапії.
Читайте також:
«120 ударів на хвилину». Новий подкаст від HMH про українську медицину