Стан водних ресурсів України у 2025–2026 роках визначається поєднанням воєнних руйнувань, техногенних аварій і наслідків катастроф попередніх років. Чорне море, басейн Дніпра та прибережні території опинилися в зоні системного екологічного ризику. Дані моніторингу та аналізів Kyiv Whale Eco Hubs свідчать про тривале погіршення якості води, втрату біорізноманіття та накопичення токсичних речовин, що формують довгострокові загрози для здоров’я людей і стійкості екосистем.
Читайте також:
Київський Кит знову засвітиться на ВДНГ у столиці, щоб привернути увагу до якості води в Україні
Екологічні втрати Чорного моря
У грудні 2024 року внаслідок аварії танкерів «Волгонефть» у Чорне море потрапило понад 5000 тонн мазуту. Частини суден залишилися у воді, витоки фіксують і на початку 2026 року. Узбережжя періодично вкривається новими плямами нафтопродуктів, що ускладнює очищення та унеможливлює стабілізацію екологічної ситуації.
Наприкінці 2025 року атака на порт «Південний» спричинила масштабний вилив соняшникової олії. Тисячі тонн речовини опинилися у воді. У лютому 2026 року шторми винесли полімеризовані залишки на територію понад 10 тисяч квадратних метрів у межах національного природного парку «Тузлівські лимани». Олія, яка зазнала хімічних змін, утворює щільні плівки та грудки, що перекривають доступ кисню та ускладнюють відновлення водних організмів.
Фауна зазнала масштабних втрат. За період повномасштабної війни загинуло понад 50 тисяч дельфінів. Військові сонари й вибухи створюють потужні акустичні імпульси, які пошкоджують внутрішнє вухо тварин. Втрата орієнтації позбавляє їх здатності полювати та підтримувати нормальну життєдіяльність. Поблизу Одеси знищено більш як половину популяції мідій. Ці молюски виконують функцію природних фільтрів, очищаючи воду від органічних часток і токсинів. Їх масова загибель знизила здатність моря до самоочищення. Під час виливу олії наприкінці 2025 року загинуло близько двох тисяч водоплавних птахів, які контактували з токсичною плівкою на поверхні.
Спадщина підриву Каховської ГЕС
Підрив Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року став подією, наслідки якої продовжують проявлятися. Втрата 14,4 кубічного кілометра води та осушення 1944 квадратних кілометрів дна водосховища змінили гідрологічний режим півдня України. Середовище існування для 43 видів риб було знищене, двадцять із них мали промислове значення. Прісна хвиля, що рушила вниз за течією, винесла тисячі тонн хімікатів і побутових відходів у Чорне море. Різке опріснення стало ключовим фактором загибелі мідій та інших морських організмів.
Найбільшу тривогу викликає стан осадів на оголеному дні колишнього водосховища. Протягом десятиліть там накопичувалися відходи важкої промисловості Запоріжжя та Дніпра. Аналізи 2025–2026 років виявили 83,3 тисячі тонн важких металів, серед яких свинець, кадмій і миш’як. Під час опадів ці речовини вимиваються та потрапляють у нижню течію Дніпра. Формується довготривале джерело забруднення, яке може впливати на якість питної води й спричиняти хронічні захворювання у населення.
Читайте також:
Здоровʼя після катастрофи. Як працює Health Cluster в Україні
Якість води у річках та безпека пляжів
Пошкодження очисних споруд у різних регіонах країни відобразилося на результатах моніторингу. У 2025–2026 роках 24 відсотки проб води не відповідали мікробіологічним показникам, а 36,8 відсотка перевищували допустимі норми за хімічними параметрами. У Миколаєві рівень бактеріального забруднення перевищував норму у двадцять чотири рази. Такі показники фіксують ризики для рекреаційного використання водойм і для систем централізованого водопостачання.
Пляжний сезон повністю закритий у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях. У Києві, Вінниці, Житомирі та Дніпропетровській області більшість офіційних пляжів визнані небезпечними для купання. Воєнні дії змінили гідрологічний баланс, спричинили руйнування інфраструктури та підвищили ризик потрапляння нафтопродуктів і токсичних речовин у водоносні горизонти. Навіть глибокі свердловини потребують перевірки через можливий підсос поверхневих забруднень після обстрілів нафтобаз та промислових об’єктів.
Автономне очищення та підготовка до перебоїв
Періодичні перебої у водопостачанні змушують домогосподарства формувати резерви. Рекомендований мінімум становить три літри питної води на особу на добу та близько десяти–дванадцяти літрів для гігієнічних потреб. За умов відсутності централізованого очищення вода з відкритих джерел потребує багаторівневої обробки. Спершу її очищають від механічних часток, далі залишають для відстоювання щонайменше на добу. Знезараження проводять кип’ятінням тривалістю не менше десяти хвилин або із застосуванням хлорних таблеток. Кип’ятіння знищує бактерії, проте не усуває важкі метали й хімічні домішки. Побутові системи зворотного осмосу демонструють найвищу ефективність у разі хімічного забруднення.
Стан водних ресурсів України формується під впливом чинників, які не обмежуються короткостроковими наслідками війни. Токсична спадщина промисловості, руйнування гідротехнічних споруд і забруднення морського середовища створюють складну систему ризиків. Її вплив відчуватиметься упродовж років через зміни в екосистемах, стан здоров’я населення та економіку регіонів, що залежать від води.
Читайте також:
Україна у січні 2026 року. Безпекові ризики зросли більш ніж на 250%