Міжнародні компанії та фонди стикаються з системними бар’єрами під час роботи в Україні. Воєнні ризики залишаються ключовим стримувальним фактором. Страхування є надто дорогим, особливо за межами столиці. Прибутковість проєктів виглядає невизначеною. Держава зосереджена на обороні та відновленні інфраструктури. Через це закупівлі техніки і розвиток ринку розмінування відходять на другий план.
«Проблеми для компаній в Україні включають воєнні ризики, заборонно дорогостоєе страхування (особливо за межами Києва), невизначену прибутковість та зосередженість уряду, що цілком зрозуміло, на обороноздатності та відновленні й ремонті критичної інфраструктури, а не на закупівлях обладнання», — сказав Річард Лойделл, директор DOK-ING Україна, в Ексклюзивному інтерв’ю з Річардом Лойделлом, директором DOK-ING Україна, для Інформаційного агентства Інтерфакс-Україна.
Найбільший ризик — сама війна. Вона впливає на безпеку людей, техніки і фінансовий результат. Інвестори не мають відповіді на головне питання: хто платитиме за роботи. Без стійкого миру великі міжнародні гравці не заходять на ринок.
Ще одна проблема — майже повна залежність від донорських коштів. Державне фінансування обмежене і нерегулярне. Стабільної моделі поки немає. Це ускладнює планування і стримує розвиток комерційного сегмента.
Обговорення з Світовий банк відкривають можливість змін. Йдеться про включення розмінування у всі проєкти відбудови як обов’язкової частини. Такий підхід може знизити ризики для інвесторів і створити передбачувані умови роботи.
Водночас ключова проблема залишається. Україна поки не розглядає розмінування як повноцінний довгостроковий сектор економіки. Через це іноземні інвестори діють обережно. Масштабування ринку відбувається повільно навіть за наявності попиту.
Читайте також: Масштаби і виклики гуманітарного розмінування в Україні
