Уже четвертий рік Україна живе в умовах повномасштабної війни, яка змінює не лише лінію фронту, а й повсякденне життя мільйонів людей. Її наслідки дедалі глибше проникають у громади, родини та особисті історії. У цій реальності змінюються й суспільні ролі: священники, пастори та капелани все частіше стають тими, до кого звертаються за підтримкою — не лише духовною, а й тією, що пов’язана з ментальним здоров’ям.
За даними всеукраїнського дослідження в межах програми «Ти як?», станом на початок 2025 року 83% українців відчувають високий рівень стресу. Окрім втрати домівок і засобів для існування, мільйони людей стикаються з психологічними травмами, переживають тривале емоційне виснаження та руйнування соціальних зв’язків. У цих умовах лідери релігійних громад стають першою опорою для тих, хто потребує не лише матеріальної, а й психологічної та духовної підтримки. Водночас самі служителі не завжди мають для цього достатні знання й ресурси. Зростання таких запитів, несприятливих зовнішніх умов, стигми щодо роботи з спеціалістами — стають ризиками для вигорання самого духовенства.
Читайте також:
Межа безоплатного. Як пацієнту не розгубитися в лабіринтах української медицини
Одним із тих, хто щодня працює з наслідками війни, є ігумен Іов Ольшанський — військовий капелан Збройних сил України, настоятель Свято-Воскресенського Ново-Афонського монастиря. Для нього служіння людям є не лише покликанням, а й великою відповідальністю. Особливим мотивом до цієї справи став тато священника, який є військовослужбовцем, учасником АТО та ветераном повномасштабної війни. Саме усвідомлення підтримати сім’ю та продовжити батьківську справу — стало важливим поштовхом до роботи у війську. Для ігумена Іова було принципово, аби ця місія була не лише щирою, а й професійною. Тому він почав шукати профільне навчання, яке допоможе поєднати душпастирську опіку із розумінням психологічних станів людей, що переживають війну.
– Якісний духовний супровід може бути лише при хорошому розумінні психології людини, адже спільно з духовністю, у них один бенефіціар — людина, — розповідає капелан. — Коли я знайшов програму «Баланс твого служіння», вона допомогла мені систематизувати знання та зіставити власний досвід і підходи з сучасними методами роботи. У нас є думки, що психологія та духовне життя — це різне речі. Якраз цей проєкт розвінчує ці стереотипи, показуючи, що психологічні знання є необхідною складовою духовного служіння.
Участь в програмі стала чудовим поштовхом для нових кроків. Отець вирішив більше зануритись у практичну психологію та вступив на магістратуру до Маріупольського державного університету, де буде глибше вивчати тему посттравматичного стресового розладу.
Читайте також:
Як змінювалася зимова температура в Україні за останні 50 років
Іншим прикладом є Наталія Ємельян. За останні 10 років жінка двічі евакуйовувалась з свого дому — у 2015 році з Донецька, а у 2022 — з Словʼянська. Згодом разом із родиною переїхала до Запоріжжя, де й досі облаштовує своє життя. За цей час Наталія вступила на катехита та почала служіння при місцевій парафії, ведучи катехитичні заняття для дітей і дорослих. На той час більша частина області вже була в окупації і напружена ситуація суттєво впливала на жителів громади. Наталія прагнула трохи розвантажити відвідувачів храму, адже постійно відчувала їхню тривожність і напругу.
Така робота впливала й на саму жінку. Вона також є дружиною військового та мамою двох дітей, тож втома та неспокій ставали частиною й її повсякденного життя. Саме тому Наталія почала шукати підтримку, яка допоможе поєднати служіння, роботу та особисте життя у прифронтовому місті під час війни. Так вона знайшла програму «Баланс твого служіння».
– Найважливішою зміною після проходження програми стало відновлення внутрішнього балансу — між віддаванням і прийняттям, дією і тишею, служінням іншим та турботою про себе та близьких. Цей проєкт допоміг мені повернути глибину, спокій і ясність на моєму шляху. Моє служіння знову наповнилося змістом. Проєкт відновив мене та дала сили рухатися далі, — ділиться учасниця програми.
Після завершення проєкту Наталія нарешті зробила паузу та зосередилася на власному відновленні, якого так бракувало. Зараз жінка продовжує навчання у напрямі розбудови спільнот та планує розвиватися далі, зберігаючи внутрішній баланс і стійкість у непростих умовах війни.
Читайте також:
Від любові до втоми: про материнство в перший рік
Такі ініціативи, як навчальна програма «Баланс твого служіння», є відповіддю на запит лідерів релігійних громад щодо знань і практичних інструментів у сфері ментального здоров’я. Особливістю цього проєкту є поєднання наук про духовність і психологію, що допомагає священникам, пасторам та іншим служителям упевненіше працювати з кризовими ситуаціями, підтримуючи не лише інших, а й власну стійкість. Більше того, учасники програми застосовують отримані знання у своїх громадах, де проводять психоедукаційні зустрічі. Це сприяє зменшенню стигми навколо психологічної допомоги та створенню безпечних осередків підтримки для місцевих жителів.
Важливо й те, що програма «Баланс твого служіння» є сертифікованою Українським Католицьким Університетом, що підсилює її фаховість та практичну цінність для учасників.
Читайте також:
World Vision охопила понад 2,3 млн людей у межах реагування на кризу в Україні