Цього літа відключення електроенергії засіли в печінках усім українцям (ну хіба що ви екомагнат і маєте власний енергоблок на кількох видах палива). Однак обходитися без кондиціонерів у спеку – невелика біда, порівняно з труднощами прийдешньої зими. Уже зовсім скоро всіх турбуватиме питання, як обігрітися. HMH дослідив, що для цього робить влада та гуманітарні організації і благодійні фонди.
БФ “Твоя опора” – теплові помпи
Благодійний фонд “Твоя опора” реалізує проєкт “Ліга тепла”, спрямований на підтримку пологових будинків та перинатальних центрів. Проєкт став благодійним челенджем серед українського бізнесу, ініційованим у 2022 році компанією Vodafone за підтримки МОЗ, Інституту педіатрії, акушерства й гінекології та фонду “Твоя опора”. Серед партнерів – Huawei, Watsons, ПриватБанк. Перші заклади, що отримали допомогу, – лікарня в Охтирці, акушерське відділення у Боярці та перинатальний центр у Дніпрі. Також фонд закуповує генератори для пансіонатів у Житомирській області.
Ірина, виконавчий директор фонду, в коментарі для НМН пояснила, що для опалення обрали теплові помпи, які є екологічними, надійними (термін експлуатації 20-30 років) та економічно вигідними, оскільки споживають значно менше електроенергії, ніж інші системи опалення. Також вони не шкодять довкіллю і можуть як опалювати, так і охолоджувати приміщення. “Якщо компаній-учасників і їх внесків буде багато, – плануємо запускати в роботу одразу кілька лікарень, аби встигнути утеплити їх до холодів. На сьогодні в межах проєкту зібрано і реалізовано 8 млн 544 тис 873 грн”, – зазначає Ірина.
Greenpeace — сонячні панелі
Greenpeace Україна покладається на сонячні панелі, теплові насоси та підвищення енергоефективності будівель. Директорка Наталія Гозак підкреслює важливість децентралізації енергетики та забезпечення її незалежності. Вона також наголошує на балансуванні: “Якщо ми встановлюємо сонячні панелі, маємо думати про накопичення та розподілення енергії. Сонце забезпечує енергію вдень, але не розвʼязує питання вночі”. Накопичення електроенергії потребує спеціальних акумуляторів, що збільшує вартість проєктів.
Є приклади встановлення сонячних панелей навіть на житлових багатоповерхівках. Зокрема, на 23-поверховому будинку на вул. Миколи Бажана, 16 у Києві. Загальна опалювальна площа цього будинку становить 36 206 квадратних метрів, у ньому 422 квартири. Встановлення панелей на бічному фасаді коштувало понад 30 мільйонів гривень.
Відновлювана енергія, така як сонячна і вітрова, не потребує постійного імпорту палива. Проте її мінливість створює виклики для стабільного енергопостачання, що вимагає інвестицій в інфраструктуру. Попри вищі початкові витрати, відновлювальні енергетичні системи мають перспективи скласти конкуренцію традиційним. Вони екологічні, що робить їх важливою частиною зеленого переходу.
БФ “Схід SOS” – дрова і генератори
Благодійний фонд “Схід SOS” реалізує проєкт, який забезпечує населення на деокупованих та прифронтових територіях опалювальними приладами та паливом, наприклад, дровами.
“Ми забезпечуємо дровами окремі родини, а генератори, EcoFlow та опалювальну техніку надаємо громадам і місцям компактного поселення. Наприклад, у Харкові ми співпрацюємо з місцями тимчасового проживання, де мешкають внутрішньо переміщені особи”, – розповідає голова правління фонду Катерина Скрипова.
Крім того, фонд пропонує програму з устаткування укриттів у школах, розташованих далі ніж 30 км від лінії фронту, щоб діти могли навчатися офлайн у теплі та безпеці.
Київ — децентралізація
Влада Києва планує розпочати енергетичну децентралізацію. Щоб зробити виробництво тепла та електроенергії локальним, у різних районах міста облаштують міні-ТЕЦ малої й середньої потужності, що працюватимуть на різних видах палива. Мер Києва Віталій Кличко для цього підписав меморандум із Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Він зазначив: “Ця концепція підвищить стійкість, ефективність та автономність енергозабезпечення столиці, що є критично важливим як в умовах війни, так і після її завершення”.
Раніше в Києві планували оновити 55 км зношених тепломереж, відремонтувати понад 150 теплоджерел, понад 200 котлів та насосне обладнання.
Нафтогаз — ставка на ППО
З огляду на тепліші природні умови в попередні роки, опалювальний сезон зазвичай починається 1 листопада. В Нафтогаз України планують до цього часу закачати у сховища 13 млрд кубометрів природного газу для покриття додаткових потреб. Очільник Нафтогазу Олексій Чернишов зазначає, що забезпечення додаткових генераційних потужностей перед зимою залежить від трьох чинників: своєчасного відновлення великих станцій, додаткової генерації з нових установок, і, можливо, найважливішого — захисту цих об’єктів засобами ППО.
Минулого року Україна вперше повністю самостійно забезпечила себе природним газом, і в Нафтогазі стверджують, що власних запасів має вистачити й на цей рік. В ООН також оголосили новий пакет допомоги у розмірі $100 млн для підготовки України до зими.
ДТЕК — кожен сам за себе
До першого удару Росії основою енергетичної стабільності України була атомна генерація, яка й сьогодні покриває понад половину енергоспоживання, забезпечуючи світло навіть у складних умовах. До початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали 15 атомних енергоблоків. Наразі під контролем «Енергоатому» залишаються 9 енергоблоків на трьох атомних електростанціях із загальною потужністю 7,8 ГВт. Найбільша АЕС — Запорізька, що має 6 блоків, — окупована військами РФ з березня 2022 року і не постачає електроенергію Україні.
Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук під час форуму “Діалоги з NV. Майбутнє української енергетики” закликав українців самостійно обміркувати, як підготуватися до зими: “Все залежить від кожного з нас. Якщо кожен подумає, що може зробити для полегшення наступної зими, цей період пройде легше”.
