Головні тези
- Мінсоцполітики розробило проєкт постанови про новий порядок верифікації гуманітарних організацій.
- Верифікація передбачає автоматичні рішення та обмін даними з державними реєстрами.
- Статус надається на 12 місяців і підтверджується електронним витягом із QR-кодом.
- Експерти відзначають прозорість і скорочення строків ухвалення рішень.
- Фінансові та звітні вимоги можуть ускладнити доступ для малих і новостворених організацій.
- Відсутність чіткої процедури оскарження викликає занепокоєння громадського сектору.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів, який запроваджує новий порядок верифікації гуманітарних організацій. Документ розроблений на виконання Закону №4608-IX і передбачає створення інституту «верифікованої гуманітарної організації» з повністю цифровими процедурами ухвалення рішень.
Проєкт пропонує автоматизовану перевірку організацій через Автоматизовану систему гуманітарної допомоги із використанням міжвідомчого електронного обміну даними з реєстрами Міністерства юстиції, Державної податкової служби та Пенсійного фонду. Статус верифікованої гуманітарної організації надаватиметься строком на 12 місяців, а рішення ухвалюватиметься без участі посадових осіб у повністю автоматичному режимі. Організації отримуватимуть електронний витяг із QR-кодом, а інформація про них відображатиметься у відкритому публічному реєстрі.
Експерти Українського незалежного центру політичних досліджень позитивно оцінюють запропоновані зміни. Вони звертають увагу на формалізацію критеріїв, підвищення прозорості та скорочення строків підтвердження статусу до 72 годин. Проєкт також передбачає уніфіковані правила використання гуманітарного транспорту та інтеграцію з чинними механізмами перетину державного кордону, що може спростити логістику гуманітарних вантажів.
Водночас документ містить ризики для організацій громадянського суспільства, насамперед для малих і новостворених. Фінансовий поріг у 2 мільйони гривень та вимога наявності публічної звітності щонайменше за два роки можуть обмежити доступ до верифікації для частини організацій, які безпосередньо працюють у сфері гуманітарного реагування. Окреме занепокоєння викликає відсутність чітко визначеної процедури оскарження автоматичних відмов, а також широке коло підстав для позбавлення вже наданого статусу.
Проєкт постанови розглядається як крок у напрямі цифровізації, прозорості та підвищення підзвітності гуманітарного сектору, водночас експертне середовище наголошує на необхідності його доопрацювання з урахуванням інтересів громадських організацій різного масштабу.
Читайте також:
Гуманітарна ситуація в Україні у грудні
