Тривалі відключення електроенергії змушують українців шукати альтернативні джерела живлення та тепла поза межами власних домівок. Коли світло зникає на пів доби, квартири швидко охолоджуються, а гаджети розряджаються, залишаючи людей без зв’язку. У відповідь на критичну ситуацію в спальних районах, де люди найбільше потерпають від темряви, розгортають мобільні пункти допомоги.
Інфраструктура тепла та енергії
Представники Українського Червоного Хреста оперативно організовують роботу теплопунктів, забезпечуючи їх автономним живленням. Процес розгортання включає встановлення потужних генераторів, які живлять все обладнання на локації. Представниця організації Зоя Матвієнко пояснює логіку дій команди, наголошуючи на мобільності та готовності працювати в найскладніших умовах.
«Ми розгортаємося зараз всюди, де потрібна допомога і всюди, де немає світла дуже довгий час. У нас в теплопункті працює теплопушка, тобто вона нагріває приміщення. Якщо у вас холодно, ви можете сюди прийти погрітися. І, в принципі, у нас тут багато місця, щоб посидіти, там позаряджатись і ще щось поробити», — розповідає Зоя Матвієнко.
Відвідувачі отримують доступ до спеціальних зарядних станцій з усіма необхідними роз’ємами для мобільних телефонів та павербанків. Це дозволяє людям залишатися на зв’язку з рідними навіть під час тривалих аварійних відключень.
Імбирний чай та психологічна підтримка
Окрім технічного забезпечення, волонтери дбають про емоційний стан відвідувачів та намагаються створити домашню атмосферу. У наметі пропонують гарячі напої та перекус не лише мешканцям навколишніх будинків, а й перехожим. Представниця Українського Червоного Хреста Олена Сахарова зазначає, що команда намагається зігріти людей не лише тепловими гарматами.
«Ми робимо чайочок та каву для всіх людей, які живуть в цих будинках. Також не в цих, хто проходить повз. Щоб всі могли попити і поїсти. В нас є печиво, розкладаємось чай, кава, чайочки різні. У нас є дуже класний з імбирем. Він загріває просто вау. Дуже рекомендую», — ділиться Олена Сахарова.
Важливою складовою роботи є надання фахової підтримки, адже тривалий стрес через відсутність комунікацій негативно впливає на ментальне здоров’я. Командир загону швидкого реагування Олексій Міщенко підкреслює кваліфікацію персоналу, який чергує на локації.
«Також у нас всі волонтери навчені надавати першу психологічну допомогу», — каже Олексій.
Читайте також:
Здоровий глузд проти холодів. Лікарка – терапевтка про імунітет та помилки лікування
Моніторинг проблемних зон
Локації для встановлення пунктів обираються не випадково. Волонтери проводять ретельний аналіз ситуації в місті, щоб прибути саме туди, де енергетична криза відчувається найгостріше. Олена Сахарова пояснює, що рішення про виїзд базується на реальних даних та запитах населення.
«Знаємо, бо саме моніторили деякі локації в Києві є, де люди найбільше потерпають. Оце по телеграм-каналах ми шукали, моніторили, приїжджали, питали у людей, як дійсно в них ситуація. Тобто це не так просто, що ми сюди приїхали. Ми саме шукали, куди нам треба їхати», — розповідає волонтерка.
Команда готова працювати в посиленому режимі доти, доки в цьому буде необхідність. Графік роботи адаптується під потреби мешканців, які залишилися без базових комунікацій.
«Поки буде потреба, бо люди сидять без тепла, без електрики, без опалення, без всього. І доки така ситуація буде, ми будемо знаходитись тут цілодобово. Можна приходити в будь-який час», — запевняє Олена Сахарова.
Реальність життя без світла
Для багатьох містян такі пункти стають єдиним порятунком від холоду та ізоляції. Відвідувачка пункту Клавдія Казакова розповідає про важкий побут в умовах, коли електроенергія відсутня понад 12 годин. Короткі включення світла на кілька годин не дозволяють навіть завершити елементарні хатні справи, наприклад, прання, адже техніка зупиняється посеред процесу.
Ще однією мешканкою Оболоні є Юлія. У неї маленька дитина. Світла в основному з’являється вночі, коли всі сплять. Найгірше, каже з іграшками дитини.
«Ну, в телефоні, кліпи, мультики включаємо. Ну, планшет, такий, малювати ручкою по екрану. Хіба що такий планшет. Але ж і іграшки, які треба заряджати. Ого. Ну, це машинка, яка їздить, там світиться. Ось таке. Але ж йому це потрібно, він цим грається», — каже Юлія
Мешканці змушені кооперуватися, шукаючи можливості зарядити гаджети у сусідів або в спеціальних пунктах. Хоча стаціонарні Пункти незламності працюють у школах, дістатися до них літнім людям чи родинам з дітьми буває складно. Поява мобільних наметів від Українського Червоного Хреста безпосередньо у житлових кварталах допомагає киянам зігрітись просто в себе у дворі не шукаючи пунктів незламності на карті міста.
Читайте також:
Повітряна тривога, паніка і безсоння: як нам впоратись зі стресом, коли надворі літають російські ракети