Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц офіційно звернувся до президента Володимира Зеленського з вимогою вжити дієвих заходів для скорочення кількості молодих українців, які виїжджають до Європи. Заява, що пролунала 6 січня у Парижі під час пресконференції Коаліції охочих, сколихнула як політичні кола, так і звичайних громадян. Очільник німецького уряду прямо пов’язав майбутні гарантії безпеки та фінансування відбудови з кадровим потенціалом Києва, наголосивши на необхідності повернення молоді додому. Однак за цими політичними заявами стоїть складна соціальна реальність всередині самої Німеччини, про яку відверто розповідають місцеві жителі та українські мігранти.
Втома від допомоги та «правий поворот» суспільства
Політична риторика Фрідріха Мерца є не лише зовнішньополітичним сигналом, а й реакцією на настрої власних виборців. В лютому минулого року у Німеччині пройшли парламентські вибори. За результатами перемогли ХДС/ХСС на чолі з Мерцом та АдН (Альтернатива для Німеччини), СДПН (Соціал-демократи) та Зелені. Радіоведуча з Німеччини Габріела, пояснює, що суспільний фокус змістився з підтримки України на вирішення внутрішніх проблем. За її словами, нещодавні вибори показали значне зростання ваги партій правого спрямування, які грають на невдоволенні населення.
«У нас були вибори, і дуже велику вагу зараз мають партії правого характеру. Їх більше цікавить не зовнішня, а внутрішня політика. І ці партії взагалі налаштовані проти іноземців. Вони мають на увазі не тільки українців, а й багатьох вихідців з арабських країн», — зазначає Габріела.
Вона додає, що канцлер змушений реагувати на цей тиск, адже ігнорувати настрої електорату стає неможливо. Німці починають висловлювати відверту втому від соціального навантаження, яке лягає на їхні плечі через податки.
«Через те, що ці партії мають вагомий вплив, Мерц змушений їх підтримувати. З іншого боку, дійсно дуже багато людей вже втомилися від того, що багато українців просто отримують ці соціальні гроші як допомогу. І реально не хочуть працювати, тому ситуація таким чином складається», — підсумовує німкеня.
Читайте також:
Вимушене переміщення українців за кордон: яка основна проблематика?
Незручні питання від роботодавців
На побутовому рівні зміна настроїв відчувається ще гостріше. Українка Валерія, яка живе і працює в Німеччині, розповідає, що місцеві жителі дедалі частіше ставлять прямі запитання щодо присутності молодих чоловіків у європейських містах. Її керівник на роботі був одним із тих, хто зацікавився причинами масової появи молоді.
«Навіть мої колеги питали, мій шеф тут в Німеччині, він питав, чого так багато молоді стає в Європі. У багатьох виникає питання: чого молоді хлопці або немолоді хлопці призовного військового віку, чого вони не воюють, чого вони тут сидять? Причому сидять інколи ті, хто нічого не робить. Це багатьох злить», — ділиться Валерія.
Валерія пов’язує збільшення кількості молодих людей із нещодавніми змінами в українському законодавстві, про які вона намагалася пояснити німцям.
«Я кажу: ну, у нас відкрили спрощення. Наскільки я знаю, дозволено покидати країну хлопцям з 18 до 22 років, але там на короткий період… Але я знаю, що деякі цим користуються», — коментує вона.
Ціна гостинності: 560 євро та 16 земель
Економічний аспект невдоволення стає зрозумілішим, якщо поглянути на структуру німецької допомоги. Катерина, яка в Німеччині з березня 2022 року розповідає, що фінансовий тягар розподіляється нерівномірно. Німеччина складається з 16 федеральних земель, і кожна з них має власний бюджет та автономію у його розподілі.
«У Німеччині існує 16 земель. Є якийсь основний бюджет, який розподіляється між ними, але кожна земля окремо виділяє кошти для біженців. І кожна земля розпоряджається цими коштами самостійно», — пояснює Катерина.
За її словами, система побудована так, щоб забезпечити базові потреби людини, але це створює певні спокуси не шукати роботу. На місцях допомогою займаються центри зайнятості (Jobcenter), проте обсяги фінансової підтримки залишаються суттєвими.
«Німеччина кожного місяця надає спеціальну допомогу в розмірі 560 євро. Також оплачує житло, квартиру. І також допомагає коштами для вивчення мови та навчання», — каже Катерина.
Саме поєднання високих соціальних виплат із великою кількістю працездатних чоловіків, які не інтегруються в ринок праці створює вибухонебезпечну суміш, що змушує Берлін тиснути на Київ.
Читайте також:
5,8 млн українців стали біженцями за кордоном – звіт УВКБ ООН
Масштаб кризи у цифрах
Загальна картина виглядає загрозливою. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець оперує цифрою у понад 5,8 мільйона українців, які перебувають за кордоном. Тим часом польські прикордонники на початок жовтня фіксували наслідки легалізації перетину кордону для молоді: лише за перші дні дії нових правил через пункт пропуску у Волинській області виїхало понад 4 тисячі юнаків віком 18–22 роки.
Омбудсмен зазначив, що без розробки державної стратегії повернення до 2027 року, коли спливає термін тимчасового захисту, Україна ризикує втратити ціле покоління, яке зараз адаптується до життя в Європі за кошти німецьких платників податків.
«Тут можна жити, а не виживати»
Поки політики сперечаються про стратегії повернення, молоді українці роблять свій вибір. Сергій (ім’я змінено) виїхав до Німеччини у лютому 2025 року за програмою обміну Erasmus. Хлопець наголошує, що перетнув кордон цілком легально, маючи оновлені документи та пройдену ВЛК та не підлягає мобілізації по віку, тому він не є ухилянтом. Після завершення навчання він оформив статус тимчасового захисту, оскільки це найпростіший шлях легалізації в Європі.
Сергій визнає, що життя в еміграції має свої нюанси. Німецьку він вивчив на базовому рівні, достатньо щоб піти у магазин по продукти. Що стосується чогось серйознішого, як от спілкування з банком чи орендодавцем то він користується англійською. Іноді виникають мовні бар’єри, місцеві можуть дивно реагувати на акцент, ніби вперше бачать іноземця. Проте економічна складова переважає всі незручності. За його підрахунками, навіть працюючи на простій роботі, наприклад, на заводі, можна отримувати близько 2–2,5 тисячі євро «чистими».
«Уявімо, що в людини виходить 2,5 тисячі євро зарплати. Чудову квартиру можна зняти за 800–1000 євро. Продукти коштують так само, як в Україні, а іноді навіть дешевше. Тобто спокійно можна вкластися в 500 євро на життя. І залишається ще тисяча євро, з якою можна робити все, що завгодно».
Сергій каже, що в Україні для досягнення аналогічного рівня життя потрібно докладати значно більше зусиль. Тобі потрібно вчитися і стати справді фахівцем у своїй галузі. Попри комфорт і перспективи, Сергія іноді мучить совість через те, що він перебуває у безпеці, поки країну бомблять російські ракети.
«Я 100% збираюся повертатись. Питання — коли? Я поки не маю відповіді. Вдома завжди краще, але якщо бути реалістом — тут є світло і тут більше перспектив».
Читайте також:
Здоровий глузд проти холодів. Лікарка – терапевтка про імунітет та помилки лікування