Українські компанії повільно впроваджують інновації через управлінські підходи, які стримують ініціативу та експерименти. Страх помилки, жорстка ієрархія та відсутність психологічної безпеки залишаються ключовими бар’єрами для розвитку, вважає професор КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Длігач.
«Працівники часто уникають нових ідей через побоювання критики або покарання. Навіть прості зміни потребують довгих погоджень із керівництвом. Це знижує швидкість рішень і вбиває мотивацію», – пише він у своїй колонці для ZN.ua, повідомляє Humanitarian Media Hub.
У багатьох компаніях зберігається підхід «у нас так не працює», який захищає старі процеси замість пошуку ефективніших рішень.
Науковець наголошує, що бізнесу потрібен перехід від культури контролю до культури співдії та розвитку. Один із ключових кроків — запровадження Distributed leadership (Теорія розподіленого лідерства), коли рішення ухвалюються ближче до операційного рівня, а відповідальність за результат несуть лінійні менеджери.
Ще один напрям — розвиток культури експериментів. Компаніям пропонують легалізувати спроби та помилки і швидко тестувати ідеї з мінімальними ризиками. Важливою умовою також є створення психологічно безпечного середовища, де ініціатива не карається, а заохочується.
Лише за таких умов український бізнес зможе розкрити інноваційний потенціал команд і підготуватися до глибших змін в управлінні людським капіталом, вважає науковець.
Читайте також: Бюджет зі знаком питання: більше грошей на медицину, але не там, де найгостріше
