Четвертий рік поспіль українська система охорони здоров’я функціонує в умовах повномасштабної війни, балансуючи між необхідністю термінового реагування на кризи та впровадженням системних реформ. 2025 рік став періодом контрастів, де історичне збільшення бюджету на закупівлі ліків межувало з критичними проблемами логістики та законодавчими колізіями. Благодійний фонд «Пацієнти України» підбив підсумки року, проаналізувавши реальний стан доступу до лікування, ефективність витрачання державних коштів та нові виклики, що постали перед пацієнтською спільнотою.
Фінансовий прорив та нові горизонти закупівель
Ситуація із забезпеченням ліками на початку 2025 року виглядала загрозливою, адже виділені 11,8 млрд грн покривали лише 60% від реальної потреби. Проте завдяки спільній роботі пацієнтських організацій, парламентських комітетів та Міністерства фінансів вдалося досягти безпрецедентного результату — всередині бюджетного року фінансування збільшили на додаткові 3,1 млрд грн. Це дозволило підняти рівень забезпечення до 75% та дало змогу ДП «Медичні закупівлі України» законтрактувати понад 400 додаткових позицій. Серед них — життєво необхідні препарати для лікування серцево-судинних захворювань, гемофілії, онкології, розсіяного склерозу та первинних імунодефіцитів.
Знаковим кроком уперед стало підписання договорів керованого доступу з провідними світовими виробниками. Вперше держава закуповує інноваційні препарати. Це відкриває доступ до безоплатного сучасного лікування для пацієнтів із раком молочної залози, гострим лімфобластним та мієлоїдним лейкозом, які раніше не могли дозволити собі таку терапію через надвисоку вартість.
Читайте також:
В Україні зареєстрували перші ліки з медичного канабісу
Трансформація програми реімбурсації
Програма «Доступні ліки» протягом року продемонструвала суттєве зростання. Перелік препаратів розширився майже на 20% і тепер налічує 705 торгових назв. До списку вперше увійшли засоби для гормональної терапії при раку молочної залози та медикаменти для профілактики анемії у вагітних. Також оновлено перелік інсулінів та тест-смужок для пацієнтів із діабетом І типу, хоча питання забезпечення хворих на діабет ІІ типу залишається відкритим — близько 1,3 млн українців досі очікують на включення необхідних тест-смужок до програми відшкодування.
З липня 2025 року спростився і фізичний доступ до ліків: пацієнти отримали можливість забирати препарати у будь-якій аптеці, яка уклала договір з НСЗУ. Це нововведення значно полегшило життя мешканцям віддалених регіонів, зменшивши витрати на дорогу та час очікування. Стратегічний курс взято на розширення амбулаторного лікування для онкохворих та пацієнтів із легеневою гіпертензією, що має зменшити їхню залежність від стаціонарів та централізованих поставок.
Якість проти кількості у сфері реабілітації
Мережа реабілітаційних закладів продовжує зростати: кількість надавачів послуг збільшилася до 554, а чисельність фізичних терапевтів сягнула 3,5 тисяч. Попри позитивну динаміку, Україна все ще суттєво відстає від європейських показників за кількістю фахівців на душу населення. Ключовою подією року стало затвердження першого державного стандарту реабілітації при ураженні спинного мозку, що є фундаментом для уніфікації якості послуг. На черзі — стандарти для лікування інсультів та ампутацій.
Важливим зрушенням стала вимога щодо наявності реабілітологів у командах, які працюють з інсультами. Це дозволяє розпочинати відновлення пацієнта вже у гострому періоді, запобігаючи ускладненням. Паралельно стартувала перша в Україні магістерська програма з терапії мови та мовлення, покликана закрити гострий дефіцит фахівців для роботи з ветеранами та цивільними, що мають порушення комунікації після травм.
Тіньова сторона поставок та законодавчі перепони
Позитивні зрушення затьмарює діяльність недоброчесних постачальників. За даними пацієнтської спільноти, компанія «Дойч-фарм» у 2025 році зірвала 12 поставок, переважна більшість яких стосувалася препаратів для онкохворих. Ситуацію ускладнюють спроби окремих політичних сил внести зміни до законодавства, які б дозволили постачальникам самостійно замінювати препарати на «схожі» у разі неможливості виконання контракту. Такі ініціативи вдалося заблокувати, а ДП «Медичні закупівлі України» наразі розробляє механізми жорстких санкцій та обмеження участі порушників у майбутніх тендерах.
Невирішеною залишається проблема доступу до медичного канабісу. Понад 6 мільйонів пацієнтів з ПТСР, епілепсією та хронічним болем не можуть отримати лікування через законодавчі обмеження на імпорт сировини, що діятимуть до 2028 року, та відсутність внутрішнього виробництва.
Читайте також:
МОЗ України затвердив перелік хвороб для лікування медичним канабісом
Криза реєстрації та медичне біженство
Обмежений обсяг українського ринку держзакупівель не стимулює світових виробників реєструвати новітні препарати в Україні. Це призводить до явища «медичного біженства», коли пацієнти з рідкісними хворобами, такими як ахондроплазія чи хвороба Вільсона, змушені шукати порятунок за кордоном або на чорному ринку. Вартість незареєстрованих ліків може сягати тисяч євро на місяць, що робить терапію недоступною для більшості родин. Наприклад, інноваційне лікування для росту кісток у дітей, доступне в ЄС, залишається поза межами правового поля України, залишаючи пацієнтам лише травматичну хірургічну альтернативу.
Фінансові перспективи 2026 року
Державний бюджет на наступний рік передбачає збільшення фінансування сфери охорони здоров’я до 258,6 млрд грн. Зростання видатків на Програму медичних гарантій та реімбурсацію дає надію на стабільність базових послуг. Водночас закладені 15,2 млрд грн на централізовані закупівлі покривають менше 60% від прогнозованої потреби у 26 млрд грн. Це означає, що без додаткового фінансування розширення доступу до інноваційних ліків буде суттєво обмеженим.
Дискусійною залишається ініціатива запровадження масштабних скринінгів для населення віком від 40 років, на яку виділено 10 млрд грн. Експерти наголошують на важливості ранньої діагностики серцево-судинних захворювань, проте висловлюють застереження щодо ефективності використання цих коштів та готовності первинної ланки медицини до такого навантаження. Пріоритетами пацієнтської спільноти на наступний рік залишаються адвокація повного фінансування закупівель, пришвидшення реєстрації ліків та створення дієвих наглядових рад при медичних закладах.
Читайте також:
До програми «Доступні ліки» додали препарати для лікування раку молочної залози