Наприкінці року Україна вкотре демонструє світу, що війна не тільки руйнує, а й породжує нові парадигми захисту прав людини. На Міжнародній правозахисній конференції «Уроки України для світу: нові виклики у сфері захисту прав людини» публічні діячі та експерти обговорювали, як повномасштабна агресія змушує переглядати звичні стандарти і будувати неперевірені раніше механізми захисту. Як зауважував Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець, українці сьогодні «безпосередньо виборюють своє право на існування» – адже «якщо ж не буде України, у нас взагалі не буде жодних прав». Цей меседж став лейтмотивом дискусій: саме в умовах війни народжується глибше розуміння цінності кожного права.
Читайте також:
Громадянське суспільство України виходить на перший план у гуманітарній допомозі
Нові суспільні запити та виклики
Суспільство у війні демонструє «величезний запит на справедливість». Кількість звернень до Омбудсмана зросла у 2,5 раза – з 48 тисяч у 2020 році до 123 тисяч у 2024-му. Це віддзеркалює реалії боротьби: кожна область життя отримала «фактично нові виклики», від освіти і медицини до соціального захисту і безпеки. Відтак один з ключових уроків війни – суспільство тепер вимагає не лише безпеки, а справедливості. Право на життя і безпеку «перестали бути абстрактними», і разом із цим українці прагнуть «справедливого покарання агресора».
На цьому тлі з’являються й нові правові інструменти. Учасники конференції нагадують про необхідність спеціального міжнародного трибуналу за злочинну агресію та механізму компенсації втрат. Як зазначила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк, запровадження таких ініціатив – «не просто дипломатичні відносини», а «елемент відновлення віри людей у право і справедливість» . Адже саме віра у відновлення справедливості дає змогу суспільству залишатися стійким всупереч обстрілам і втратам.
Читайте також:
Гуманітарна допомога Україні у 2026 році. Потреби, бюджет і місце серед глобальних криз
Гідність, відповідальність та солідарність
Не менш важливим виявився дискурс про цінності, що витримують випробування війною. За словами Омбудсмана Дмитра Лубінця, українська стійкість має кілька ключових складників – відповідальність, гідність, віру, правду та єдність. Він наголосив, що гідність – це не надбання еліти, а повсякденна норма: «пандус у школі чи лікарні – це не привілей, а елементарна повага до людини». Подібна людяність і рівність – ознака зрілої держави, що піклується про всіх громадян.
Відданість цим ідеалам проявляється навіть під обстрілами та в полоні. «Ми вкотре доводимо світу, що здатні захищати свою гідність», – навів приклад омбудсман. На передових лініях оборони чи в укриттях українці зберігають віру у право повернутись і відстоюють найпростіші права – на дитину, на роботу, на навчання. Лубінець подякував тим, хто працює з людськими зверненнями: правозахисникам, волонтерам, психологам і журналістам – адже вони «документують, карають винних і відновлюють справедливість».
Читайте також:
Благодійність в Україні 2025 — мотивація, довіра і нові виклики
Діти, повернення та стандарти справедливості
Окремий акцент доповіді було зроблено на порушеннях прав дітей – одну з найболючіших тем війни. Віцеспікерка ВР Олена Кондратюк розповіла про трагічні масштаби: на тимчасово окупованих територіях зараз близько 1,6 мільйона українських дітей, а з-поміж них повернуто лише 1859. За її ініціативи Верховна Рада ухвалила жорсткіші норми: до Кримінального кодексу внесено злочини проти дітей, пов’язані з депортацією та вербуванням. «Кожен злочин має бути покараний, кожен постраждалий має отримати справедливе покарання», – наголосила вона. У парламенті також підкреслили, що вирішення питання дітей – не лише справа гуманності, а невідкладна державна задача.
Український досвід та глобальні уроки
Всі учасники погоджувалися, що український досвід війни вже формує нові стандарти для світової спільноти. Як зазначає Лубінець, Україна «перша в Європі» відпрацьовує механізми дотримання прав і свобод під час воєнного стану. Паралельно ідуть перемовини з ЄС про інтеграцію в європейську систему цінностей – зокрема скоро відкриється «перший кластер» переговорів про фундаментальні права. Заступниця голови парламенту Кондратюк прямо сказала: «Україна нині формує фактично нову епоху в сфері захисту прав людини. Наші уроки – це уроки для світу». Навіть втративши багато, українці доводять: зі свого болю народжується глобальний урок. «Наш досвід – це нові стандарти, які показують іншим державам як бути сильнішими, стійкішими і справедливішими».
Читайте також:
Безпечні школи і психологи на вагу золота — що потрібно громадам п’яти областей