Міністерство освіти і науки України анонсувало запуск масштабного пілотного проєкту з фінансування підвищення кваліфікації педагогів, який стартує наприкінці 2025 року. Ініціатива передбачає докорінну зміну підходу до розподілу державних коштів, надаючи вчителям пряму можливість обирати місце та тему навчання. В ефірі подкасту «Що по освіті?» менеджер Офісу впровадження НУШ при МОН Владислав Штегельський окреслив головну мету реформи: «Вона та підвалина, яка має змінити модель професійного розвитку в користь довіри вчителя, вільного вибору і підтримки».
Масштаби пілоту та цільова аудиторія
Реалізація пілотного етапу розпочнеться в грудні 2025 або січні 2026 року, коли відкриється реєстрація на спеціалізованій платформі «Вектор». Проєкт охопить перші сто тисяч учасників, які подадуть заявки в системі. До участі запрошуються вчителі 7–9 класів Нової української школи, а також педагоги 10-х класів, задіяні у пілотуванні профільної середньої освіти. Вибір саме цих категорій зумовлений логікою впровадження освітньої реформи та нагальною необхідністю підготовки кадрів для роботи з оновленими програмами та стандартами.
Віртуальні кошти замість паперової тяганини
Механізм взаємодії побудований на цифрових рішеннях для максимального спрощення процедури. Вчитель реєструє електронний кабінет, подає заявку та отримує на віртуальний рахунок 1500 гривень. Коментуючи розмір фінансування, Владислав Штегельський зазначив: «Насправді це десь в декілька разів більше, в три-п’ять разів більше, ніж до цього виходило на одного вчителя, коли держава виділяла субвенцію». Процедура отримання коштів розроблена так, щоб уникнути зайвої бюрократії. «Максимально простий, інтуїтивний, в декілька кліків, як в цілому у нас відбувається все в державі», — описав роботу системи представник МОН.
Читайте також:
Як працює оцінювання у Новій українській школі
Вільний ринок освітніх послуг
Система працює за принципом маркетплейсу, де представлені різні провайдери: від інститутів післядипломної освіти до приватних організацій та ФОПів. Педагог самостійно обирає цікаву йому тему з затвердженого переліку, наприклад, оцінювання, робота з дітьми з особливими потребами чи менторство. Ведучий подкасту Артур Пройдаков зауважив, що серед освітян існують побоювання щодо прозорості виплат: «Існує такий і здоровий скепсис в соцмережах… що нічого ходити не буде, і вчитель цих грошей не побачить». У відповідь Владислав Штегельський пояснив, що кошти є цільовими та захищеними від впливу адміністрації шкіл: «Вони не заходять ні на який заклад освіти, вони не заходять на управління освіти чи щось подібне. Вчитель обирає для себе провайдера… і відбувається напряму, державна інституція буде оплачувати ці кошти».
Курс на довіру та професійність
Важливим аспектом реформи є демонополізація ринку та створення конкурентного середовища. Провайдери повинні зареєструватися на платформі та пройти верифікацію програм в Українському інституті розвитку освіти. «Очевидно, що для себе обрати найкращу модель розвитку може той, хто тільки вчитель, який працює в класі, який бачить те, що відбувається», — підкреслив Штегельський важливість самостійного вибору. Після завершення пілоту в грудні 2026 року та аналізу результатів планується масштабування проєкту. Нова політика базується на філософії партнерства. «Коли ми говоримо про цю модель “гроші ходять за вчителем”, це про довіру до вчителя, про віру в його експертність», — підсумував менеджер Офісу впровадження НУШ.
Читайте також:
Шкільні олімпіади можуть шкодити психіці дітей — думка директорки