Світовий бум штучного інтелекту стрімко змінює правила гри на енергетичному ринку. Попит на електроенергію зростає такими темпами, що технологічні корпорації змушені шукати нові джерела генерації, а уряди — переглядати стратегії.
«Фактично складається так, що ІІ може стати новим імпульсом розвитку енергетики і нових технологій», – повідомляє Humanitarian Media Hub з посиланням на статтю експерта із енергетики Андріана Прокіпа на ZN.ua.
Аналітики прогнозують, що до 2030 року споживання електроенергії центрами обробки даних подвоїться, а до 2035-го зросте утричі порівняно з 2024 роком. Це рівень, співставний із нинішнім енергоспоживанням Японії. Ключовим драйвером виступає розвиток систем штучного інтелекту, адже середній дата-центр, що обслуговує ІІ, споживає стільки ж енергії, як 100 тисяч домогосподарств, а найбільші – у двадцять разів більше.
США вже уклали угоду з Westinghouse на будівництво ядерних реакторів вартістю 80 млрд доларів, щоб забезпечити роботу дата-центрів. У гру активно входять Amazon, Microsoft та Google, інвестуючи в малі модульні реактори. Паралельно розвиваються сонячні, вітрові та геотермальні станції з системами накопичення енергії, адже швидкість розгортання та ціна кіловата стають вирішальними факторами.
Геополітичний аспект лише посилює конкуренцію: США та Китай вже змагаються за лідерство, а Європа намагається не відстати. Застаріла інфраструктура не витримує навантаження, тому боротьба за джерела енергії перетворюється на стратегічну гру, де ставки — глобальне технологічне домінування.
“Лідери перегонів виходитимуть і на ринки інших країн, щоб будувати дата-центри і купувати енергетичні компанії. Тож усе цілком може вийти на рівень великої геополітичної гри. Хтозна, може, й Україна зможе відкусити шмат цього пирога у майбутньому. Потенціал має”, – зазначає автор.
Читайте також: ШІ — це помічник, а не автор
