У 2025 році в Україні помітно збільшилася кількість тих, хто відчуває внутрішнє задоволення від благодійності, безкорисливої допомоги та пожертвування ресурсів.
«Усвідомлення важливості кожної гривні чи години волонтерства підживлює культуру дарування – українці бачать сенс допомагати, навіть якщо їхня підтримка скромна», — повідомляє Humanitarian Media Hub з посиланням на всеукраїнське дослідження «Філантропія по-українськи 2025», проведене Національною мережею розвитку локальної філантропії.
Інші мотиви участі у філантропії теж присутні, хоча й не домінують. Частина людей надихається прикладами успішних проєктів або керується моральним обов’язком, зокрема релігійними переконаннями. Декого приваблює відчуття спільноти – бажання бути частиною групи однодумців, що роблять корисні справи.
Водночас у 2025 році знизилася орієнтація на публічність доброчинності: менше українців прагнуть показового визнання чи обирають проєкти лише з чітко вимірюваними результатами. Внутрішня винагорода від допомоги переважає над прагненням до похвали або контролю. Благодійність усе більше роблять «для душі», а не для піару. Це свідчить про зрілість суспільства – громадяни готові підтримувати інших, не очікуючи нічого взамін, окрім розуміння власної корисності.
Читайте також: Українська філантропія. Нові тенденції доброчинності
