Україна готується подати заяву до міжнародного Реєстру збитків для фіксації кліматичної шкоди, спричиненої агресією росії. Про це повідомив заступник Міністра економіки, довкілля та аграрної політики Павло Карташов під час переговорів COP30 у Бразилії. Україна може стати першою державою, яка вимагатиме компенсації саме за воєнні кліматичні викиди.
Реєстр збитків, створений під егідою Ради Європи, є ключовим інструментом документування наслідків російської агресії. Він став першим практичним елементом майбутнього міжнародного репараційного механізму. Його створення ґрунтується на резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, у якій було визнано необхідність притягнення росії до відповідальності та запровадження репараційних процедур.
За словами Павла Карташова, війна створила масштабний вуглецевий слід: від пожеж і знищення лісів до руйнування будівель та колосального спалювання пального. Він підкреслив, що кліматичні наслідки агресії матимуть довгостроковий вплив і виходять за межі України.
За попередніми оцінками, загальна кліматична шкода від війни становить близько 43 млрд доларів США. Звіт Ініціативи з обліку парникових газів війни, підготовлений у партнерстві з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства та за підтримки ГО «Екодія», свідчить, що за три роки війни викиди сягнули майже 237 мільйонів тонн CO₂ еквіваленту. Такий показник відповідає сумарним річним викидам Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини.
Головний автор Ініціативи Леннард де Клерк наголосив, що Україна може стати першою державою, яка подасть компенсаційну заяву за воєнні кліматичні викиди. Ретельна документація збитків стане основою для такого подання. Представниця ГО «Екодія» Василина Бельо зазначила, що кліматичні репарації є логічною частиною міжнародної відповідальності і мають стати дієвим механізмом для фінансування безпечного та низьковуглецевого відновлення.
Україна планує спрямувати потенційні компенсаційні кошти на зменшення кліматичного впливу під час відбудови. Йдеться про розвиток низьковуглецевої інфраструктури, відновлення земель і лісів, зруйнованих війною, а також підтримку заходів з адаптації до зміни клімату. Такі інвестиції розглядаються як шлях до досягнення кліматичної нейтральності, запланованої урядом до 2050 року.
Читайте також:
Реєстр збитків додав категорії депортації дітей та дорослих
