ДСНС України пережила радикальну трансформацію підходів до порятунку людей та технічного оснащення після початку повномасштабного вторгнення. Служба відійшла від застарілої техніки, повністю оновивши свій технічний парк сучасними автомобілями та найсучаснішим обладнанням у світі. Сьогодні одним із найперспективніших та активно розвинутих напрямків є використання безпілотних та роботизованих систем. Ці технології в першу чергу мають полегшити роботу рятувальників, а також зберегти їхнє здоров’я та життя, особливо з огляду на тактику ворога застосовувати повторні удари по місцях влучань.
Радикальні зміни у підходах до роботи
До 2022 року ДСНС мала лише звичайні дрони старого типу, які потроху використовувалися для розвідки на пожежах в екосистемах. З початком повномасштабної війни пріоритети змінилися. Служба почала активно розвивати інженерний напрямок, домедичну підготовку рятувальників та, звісно, безпілотні системи. Начальник управління безпілотних систем Ігор Гетало підкреслює
“з приходом повномасштабного вторгнення в нашу країну за оці роки наша служба змінилась радикально. Починаючи від базової підготовки рятувальників і закінчуючи технічним оснащенням, яке зараз знаходиться в розрахунках нашої служби”.
У результаті, підходи до ліквідації надзвичайних ситуацій повністю оновилися. Головна мета цього технологічного напрямку, за словами Гетала, – “в першу чергу, полегшити роботу рятувальникам і, вдруге, якщо є така необхідність, зберегти здоров’я або навіть життя нашим рятувальникам”.
Боротьба з вогнем: роботизовані комплекси та повітряна розвідка
Використання роботизованих комплексів у гасінні пожеж має критичне значення для безпеки персоналу. Це дозволяє оператору керувати процесом, працюючи “з укриття, він може працювати на безпечній відстані, тому не підходячи безпосередньо до пожежі”. Роботи застосовують для забезпечення постійної подачі вогнегасних засобів, включаючи воду, піну та порошкові вогнегасники, безпосередньо до осередку займання.
Роботизовані комплекси залучаються до ліквідації наслідків подій на нафтогазових об’єктах, де існують ризики вибуху резервуарів, а також на великих промислових об’єктах, як-от склади. Ігор Гетало пояснює необхідність такої техніки: “На таких об’єктах постійно існують ризики обвалу будівельних конструкцій і дуже великі ризики запускати туди безпосередньо людей”.
Безпілотні літальні апарати виконують функцію повітряної складової, що є життєво важливою для керівників гасіння пожеж. Вони дозволяють з висоти оцінити масштаби події та побачити осередки найінтенсивнішого горіння. На сьогодні кожен гарнізон ДСНС має на озброєнні пожежні роботи та БПЛА.
Читайте також:
У кожній громаді з’явиться офіцер-рятувальник: МВС запускає нову ініціативу з безпеки
Роль дронів у пошуку людей та моніторингу
БПЛА є ефективним інструментом для пошуку людей у лісовій місцевості та екосистемах. Протягом року завдяки дронам ДСНС вдалося врятувати 12 людей, серед яких були й діти. Рятувальники застосовують нестандартні підходи. Зокрема, був випадок, коли шукали дитину з аутизмом, що загубилася: “ми до дрона приматували гучномовець і шукали дитину саме за допомогою гучномовця його улюбленої пісні. І це спрацювало”.
Окрім порятунку, дрони залучаються до моніторингу в пожежонебезпечний період. Це дозволяє виявити займання в екосистемах на ранніх стадіях. Завдяки моніторингу з БПЛА, вдалося виявити близько 400 порушників – паліїв сухої трави, яких притягнули до відповідальності.
Наземні роботизовані системи активно допомагають у ліквідації наслідків ракетних ударів. Використовується робот-евакуатор, який розчищає проїзди для спецтранспорту, прибираючи зруйновані автомобілі та будівельні конструкції.
Читайте також:
Загони швидкого реагування Українського Червоного Хреста. Як рятують людські життя під обстрілами
Вітчизняне виробництво як стратегічний пріоритет
Наразі ДСНС використовує переважно іноземні системи. Європейські партнери надають свою техніку для тестування в Україні, щоб отримати зворотний зв’язок та покращити свій продукт. Водночас ДСНС дуже зацікавлена у співпраці з вітчизняними виробниками. Ігор Гетало згадує, що на початку повномасштабної війни філософія багатьох українських виробників була такою: “Блін, хлопці, робот повинен їхати і вибухати, все”. Цей стереотип було важко змінити, але зараз надходить дедалі більше пропозицій.
Ключовими перевагами українських розробок є ціна та ремонтопридатність. Гетало порівнює вартість: “за ті кошти, що коштує одна іноземна система, можна буде придбати, я не знаю, 5-7-8 наших систем”. Також, в умовах агресивного використання, вітчизняні системи простіше ремонтувати, оскільки “з нашим виробником все багато простіше”, а час відновлення іноземних систем значно збільшується.
Майбутнє порятунку: інструмент, а не заміна
Керівництво управління безпілотних систем підкреслює, що роботизовані комплекси не зможуть повністю замінити рятувальників. Ігор Гетало рішуче заперечує таку перспективу: “Не зможе жоден робот замінити рятувальника”. Технології – це лише “дуже класний інструмент в руках рятувальника, який просто може полегшити йому роботу”.
Навіть через десятиліття базові побутові пожежі у квартирах чи розбір завалів вимагатимуть безпосередньої участі людини. Гетало, який більшу частину кар’єри “пропрацював в реагуванні”, зазначає, що “жоден роботизований комплекс, жоден дрон, станом на зараз, не може замінити руки, відвагу рятувальників”. У майбутньому рятувальник буде працювати поруч із роботом, самостійно ухвалюючи рішення, чи виконувати завдання особисто, чи залучити роботизовану систему.
Читайте також:
Один символ — різні ролі: як працюють МКЧХ та УЧХ