back to top

Діабет в Україні: виклик часу та тест на зрілість системи охорони здоров’я

В Україні цукровий діабет перетворюється на одну з найгостріших медичних проблем сучасності. Війна, стрес, руйнування медичної інфраструктури та перебої з постачанням ліків суттєво погіршили ситуацію, яка й до цього залишалася складною. Експерти прогнозують, що кількість людей із діабетом у країні може зрости на чверть, що ставить перед державою та суспільством нові завдання — від забезпечення доступу до лікування до створення цілісної політики профілактики.

Читайте також:
Зростання втрат і нові удари по енергосистемі. Гуманітарна ситуація в Україні

Вплив війни на розвиток діабету

Збройна агресія Росії створила безпрецедентні виклики для системи охорони здоров’я. Люди з хронічними захворюваннями, зокрема діабетом, часто залишаються без стабільного доступу до інсуліну, витратних матеріалів і лікарського контролю. У перші місяці повномасштабного вторгнення в Україні фіксувалася гостра нестача препаратів, а логістичні ланцюги були зруйновані. Сьогодні ситуація частково стабілізована, проте ризики зберігаються — руйнування складів і медичних об’єктів продовжують загрожувати постачанню ліків. Експерти стверджують – якби можна було вчасно діагностувати всіх хворих на діабет першого типу, то до 2040-го року можна було б врятувати 668 тисяч життів. А якби у світі був безперешкодний доступ до інсуліну та сучасних інструментів самоконтролю, то можна було б врятувати до 2 мільйонів життів до 2040-го року.

Пацієнти змушені самостійно створювати запаси препаратів, обмінюватися ними через спільноти, а іноді — знижувати дози або переходити на інші види інсуліну. Такі вимушені рішення становлять серйозну загрозу здоров’ю та вимагають державного реагування.

Законодавча рамка та міжнародний контекст

Українська діабетична федерація бере активну участь у глобальних ініціативах з боротьби проти діабету. Представники України долучаються до парламентських форумів, зокрема до Глобальної мережі парламентарів із протидії діабету, яка працює над впровадженням кращих законодавчих практик у світі. Цьогоріч у Мальті відбудеться великий форум, на якому українські парламентарі представлятимуть національний досвід.

Міжнародні документи, зокрема резолюції Європарламенту, наголошують на необхідності профілактики, ранньої діагностики та забезпечення кожного пацієнта доступним лікуванням. В Україні ж досі бракує системних рішень. Рахункова палата у 2021 році зафіксувала неефективне використання понад 1,7 млрд гривень, виділених на боротьбу з діабетом, що засвідчує потребу в глибшому реформуванні механізмів фінансування.

Людський вимір: життя з діабетом під час війни

За словами пацієнтів, сьогодні контроль діабету став значно складнішим. Постійні стреси, психологічний тиск, перебої з електропостачанням та інтернетом ускладнюють навіть базові практики самоконтролю. Телемедицина, яка могла б частково вирішити проблему, працює нерівномірно через безпекові умови.

Водночас саме пацієнти залишаються центральною ланкою системи. Вони активно формують спільноти, діляться ресурсами, лобіюють законодавчі зміни та прагнуть до єдності діабетичного руху в Україні. Експерти наголошують, що об’єднання зусиль пацієнтів, лікарів і держави є необхідною умовою ефективної боротьби з хворобою.

Перспективи: євроінтеграція та цифрові рішення

Україна прагне гармонізувати своє законодавство з нормами ЄС у сфері діабету. Проєкт «Аналіз відповідності законодавства України та Євросоюзу щодо діабету», який реалізує Українська діабетична федерація за підтримки АПРАТ, має визначити прогалини та шляхи наближення до європейських стандартів.

Паралельно розвиваються IT-рішення для моніторингу глюкози та управління лікуванням. Проте вартість пристроїв залишається бар’єром для більшості пацієнтів. Без державної підтримки та системи компенсацій технологічний прогрес не стане масовим.

Діабет в Україні — це не лише медичне, а й соціальне питання. В умовах війни він стає показником зрілості системи охорони здоров’я та ефективності взаємодії між громадянами і державою. Об’єднання діабетичної спільноти, підтримка на рівні парламенту та впровадження сучасних технологій здатні змінити ситуацію й врятувати тисячі життів.

Читайте також:
Сотні генів діють по-різному в мозку чоловіків і жінок — нові відкриття вчених
Марта Синовіцька
Марта Синовіцька
Журналістка | Навчалася в КНУ ім. Тараса Шевченка, ІФ, спеціальність "Літературно-мистецька аналітика". У журналістиці з 2020 року. Починала редактором управлінських видань МЦФЕР-Україна. Згодом працювала редактором Департаменту інформації УГКЦ. З липня 2024 року - журналістка Humanitarian Media Hub.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here