Кінець літа 2025 року приніс нове загострення бойових дій на сході та півдні України. За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, бойові дії залишалися інтенсивними впродовж серпня і вересня, а їхній вплив на цивільне населення зріс напередодні холодного сезону.
Місія ООН з моніторингу прав людини в Україні зафіксувала 208 загиблих і 827 поранених у серпні, та 214 загиблих і 916 поранених у вересні. Кількість жертв серед цивільних з початку року зросла на 31% у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го. Близько 70% постраждалих припадає на прифронтові райони, де тривають обстріли, ракетні й дронові атаки.
ukr-situation-snapshot-aug-sep-2025Цивільні під ударами
Втрати серед цивільних зафіксовані щонайменше у п’ятнадцяти областях у серпні та у шістнадцяти — у вересні. Вперше з 2022 року удари підтверджено на Закарпатті, що демонструє розширення географії насильства.
Безперервні атаки на енергетичні та газові об’єкти посилюють ризики для населення. Через руйнування інфраструктури мільйони українців залишаються без стабільного доступу до опалення, води й електроенергії.
Медична система працює на межі можливостей. Обстріли часто зупиняють роботу лікарень, пошкоджують швидкі допомоги та ланцюги постачання медикаментів. Медики працюють у небезпечних умовах, із дефіцитом обладнання і під постійною загрозою обстрілів.
Освіта також під ударом: школи зруйновані або без укриттів, що унеможливлює очне навчання. Мільйони дітей втрачають стабільний доступ до освіти.
Читайте також:
Соціальний контракт і $200 мільярдів ВВП. Міністр соцполітики про фінансові виклики та реформи
Евакуації та внутрішнє переміщення
Загострення обстрілів у Донецькій, Херсонській і Запорізькій областях призвело до хвилі евакуацій. За даними кластеру з координації таборів, від січня до вересня 2025 року у транзитних центрах у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській та Сумській областях зареєстрували близько 57 тисяч евакуйованих.
Потік людей трохи зменшився: у серпні прибуло приблизно 11,5 тисяч осіб, у вересні — 10,8 тисяч. Це пов’язано зі змінами лінії фронту та складністю шляхів евакуації.
Більшість новоприбулих — це літні люди, особи з інвалідністю та сім’ї з дітьми. Міжнародна організація з міграції оцінює, що до кінця вересня в Україні залишалося близько 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
93% людей, які залишили домівки нещодавно, повідомили про проблеми з доступом до їжі, житла та ліків. Багаторічне переміщення виснажило заощадження, тож переселенці частіше стикаються з нестачею базових ресурсів. З наближенням зими скорочення допомоги й тривалі обстріли створюють нову хвилю ризиків для вразливих родин.
Читайте також:
Дивіться як Український Червоний Хрест евакуйовує людей на Дніпропетровщині
Удари по енергетиці
Останні тижні літа супроводжувалися різким зростанням атак на енергетичну систему. У серпні таких ударів було дев’ять, а у вересні — вже тридцять один.
27 серпня масштабна дронова атака пошкодила енергетичну й газову інфраструктуру в шести областях — Полтавській, Сумській, Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській та Київській. Без електроенергії залишилося понад 100 тисяч домогосподарств.
У Сумській області лікарні вимушені працювати на генераторах, щоб утримувати критичні служби. 8 вересня удар по теплоелектростанції у Київській області знеструмив понад 8 тисяч об’єктів на дві доби. Нові атаки 25 вересня в Чернігівській області позбавили електрики близько 70 тисяч мешканців, зокрема 43 тисячі у Ніжині.
Пошкодження енергомереж зірвали підготовку до опалювального сезону, ускладнили роботу лікарень і водопостачання. Влада була змушена запровадити графіки відключень з початку жовтня, що особливо відчутно для мешканців прифронтових регіонів.
Читайте також:
У мережі масово поширюють фейки про енергетику
Підготовка до зими
З наближенням холодів гуманітарні організації активізували допомогу населенню. ООН та партнери продовжують надавати теплоізоляційні матеріали, паливо, будівельні набори для ремонтів у колективних центрах та оселях людей, які втратили житло.
Місцевим громадам допомагають підтримувати системи централізованого опалення, надають медичну допомогу при переохолодженні та респіраторних захворюваннях, а також ветеринарну підтримку фермерам для збереження худоби.
Найбільше ризикують літні люди, діти та люди з інвалідністю, які вже постраждали від втрати житла та доступу до медичних послуг. У регіонах, що межують із лінією фронту, загроза для них посилюється через пошкоджену інфраструктуру і складну логістику допомоги.
Читайте також:
Як в Україні відновлюють пенсійні виплати для людей з окупованих територій та за кордоном