Humanitarian Media Hub наводить переклад дослідження, яке зробила професорка імунології та біології раку в Університеті Сан-Хорхе Лідія Бегоня Горндлер Гіль для видання The Coversation.
Якщо ви читаєте цей текст, є велика ймовірність, що ви, як і я, — міленіал. Якщо це так, ви, мабуть, дедалі частіше помічаєте, що друзі чи знайомі стикаються із хворобами, які зазвичай пов’язують зі зрілим віком — гіпертонією, діабетом другого типу або навіть тим, чого всі бояться називати вголос: раком.
Міленіали — люди, народжені між 1981 і 1995 роками — стали першим поколінням, яке має вищий ризик розвитку онкологічних захворювань, ніж їхні батьки. Між 1990 і 2019 роками кількість випадків раннього раку серед людей до 50 років у світі зросла на 79%, а смертність — на 28%.
Правда полягає в тому, що близько 80% усіх видів раку є «спорадичними», тобто не спричиненими спадковими мутаціями, а викликаними зовнішніми факторами, які з часом пошкоджують ДНК. Це те, що ми їмо і чим дихаємо, наш рівень фізичної активності, відпочинку, стресу та контакту зі шкідливими речовинами.
Інакше кажучи, вирішальну роль відіграє спосіб життя, який нас оточує щодня, а не гени, що ми успадкували. І ми чудово знаємо, що стиль життя наших батьків і дідусів із бабусями був зовсім іншим.
Читайте також:
Як фільми жахів переосмислюють образ інвалідності
Як харчування впливає на організм
Одним із головних чинників цієї «нової епідемії» є харчування. Рівень дитячого ожиріння почав стрімко зростати у 1980-х роках. За даними ВООЗ, у 2022 році понад 390 мільйонів дітей і підлітків віком від 5 до 19 років мали надлишкову вагу, з них 160 мільйонів — ожиріння.
Це не лише питання зовнішнього вигляду: ожиріння пов’язане з інсулінорезистентністю, хронічним запаленням низького рівня та гормональними змінами, що підвищують ризик розвитку раку товстої кишки, грудей або ендометрія.
Найважливіше, що наслідки дитячого ожиріння не зникають із віком. За даними Фонду дослідження раку товстої кишки, метааналіз за участю понад 4,7 мільйона людей показав, що ті, хто мав високий індекс маси тіла (ІМТ) у дитинстві, мають у дорослому віці на 39% вищий ризик колоректального раку серед чоловіків і на 19% серед жінок, порівняно з тими, хто мав нормальний ІМТ у дитинстві.
Зміни в харчуванні також вплинули на мікрофлору кишківника. Доведено, що раціон, багатий на ультраперероблені продукти, знижує бактеріальне різноманіття та збільшує частку штамів, які виробляють запальні сполуки.
Це сприяє розвитку шлунково-кишкових захворювань, таких як синдром подразненого кишківника або SIBO, які, здається, вже стали типовими для міленіалів — достатньо запитати компанію тридцятирічних, хто має проблеми з травленням, і мало хто не підніме руку.
Читайте також:
Як виміряти добробут суспільства: нові рекомендації ООН для статистики «поза межами ВВП»
Невидимі наслідки алкоголю
Другий головний фактор — алкоголь. Зустрічі міленіалів часто відбуваються за столом із їжею та напоями. Довгий час вважалося, що келих вина може бути «корисним», але тепер ми знаємо, що безпечної дози алкоголю не існує. Міжнародне агентство з вивчення раку відносить його до канцерогенів першої групи — на одному рівні з тютюном. Організм перетворює етанол на ацетальдегід — сполуку, яка пошкоджує ДНК.
Крім того, покоління відрізняються своїми звичками споживання. «Бебі-бумери» (народжені між 1946 і 1964 роками) п’ють частіше, але меншими дозами, тоді як міленіали роблять це рідше, проте схильні до «залпових» випивок, що несе значні ризики. Це підтверджує опитування іспанського Міністерства охорони здоров’я EDADES-2024, яке аналізує рівні ризику різних поведінкових моделей між поколіннями.
І, наче цього замало, нещодавнє дослідження журналу Environmental Science & Technology показало, що багато сортів пива містять перфторовані сполуки (PFAS) — так звані «вічні хімікати», які пов’язують із підвищеним ризиком раку яєчок і нирок.
Читайте також:
Невидима травма війни. Як військовим відновлюють слух
Хронічний брак сну
Ми спимо менше й гірше, ніж попередні покоління. Опитування свідчать, що міленіали та покоління Z сплять у середньому на 30–45 хвилин менше за «бебі-бумерів». Головна причина — вечірнє використання екранів і соцмереж. Штучне світло пригнічує вироблення мелатоніну — антиоксидантного гормону, який регулює клітинний цикл.
Хронічна нестача сну не лише уповільнює відновлення ДНК, а й знижує захисну дію мелатоніну проти раку. Низький рівень цього гормону пов’язаний зі зменшенням здатності нейтралізувати окисні пошкодження ДНК і збільшенням клітинного поділу.
Крім того, порушення циркадних ритмів впливає на активність генів, відповідальних за відновлення ДНК. З часом це призводить до накопичення мутацій і підвищує ризик утворення пухлин.
Вага стресу
Міленіали, ймовірно, є поколінням із найвищим рівнем кортизолу. Коли цей «гормон стресу» довго залишається підвищеним, він не лише сприяє інсулінорезистентності та гіпертонії, а й послаблює імунну систему.
Дослідження показують, що хронічний стрес підсилює запалення, заважає організму знищувати атипові клітини та навіть може «пробуджувати» сплячі пухлинні клітини. У загальній популяції встановлено: люди з високим рівнем стресу мають удвічі більшу ймовірність померти від раку, ніж ті, хто краще ним керує.
Читайте також:
Що таке кліматичні точки неповернення і чому ще не все втрачено
Ризики самолікування
Останній фактор — схильність молодших поколінь до самолікування, що створює нові коротко- й довгострокові ризики.
Часте вживання парацетамолу пов’язують із підвищеним ризиком ураження печінки та, ймовірно, раку цього органу. Тривале використання пероральних контрацептивів (через пізніше материнство) трохи підвищує ризик раку молочної залози та шийки матки, хоча водночас знижує ризик раку яєчників і ендометрія.
Також довготривале застосування антацидів і антибіотиків може збільшувати ризик раку травної системи через опосередковані механізми — утворення канцерогенних сполук або порушення балансу кишкової мікрофлори.
Що чекає міленіалів у майбутньому?
Прогнози невтішні. Очікується, що кількість випадків раку зросте з приблизно 20 мільйонів у 2022 році до майже 35 мільйонів у 2050-му — загальне зростання майже на 77%. Найбільше зростання спостерігається серед пухлин травної та гінекологічної систем, які стають дедалі поширенішими серед молодих дорослих.
Ми — покоління миттєвості, тривоги й «чарівних пігулок», але не все втрачено. Ми можемо впливати на більшість чинників уже сьогодні. Здоровіші звички здатні зменшити ризики та покращити якість життя у майбутньому, яке не таке вже й далеке, як здається.
Читайте також:
Жінки опановують будівельні професії: як «Школа майстринь» допомагає змінювати український ринок праці