Минулого місяця у Брюсселі, у будівлі Українського Хабу при Європарламенті, відбувся Перший український Саміт “Партнерство, інновації та здоров’я ветеранів”. Цей захід підкреслив значущість українських ветеранів у процесі відновлення України. У результаті саміту засновано міжнародну платформу “Новий старт для України” щодо впровадження програм реінтеграції та адаптації ветеранів.
Оскільки питання створення цілісної ветеранської політики в Україні є нагальним від початку війни, воно досі нереалізоване. Як забезпечити гідну підтримку держави та залучити міжнародні організації для належного надання необхідних послуг ветеранам та їхнім родинам? Як створити інклюзивне та безбар’єрне середовище із рівними можливостями для колишніх військовослужбовців?
Представники європейського парламенту, Єврокомісії та НАТО, присутні на саміті, активно долучилися до обговорення пріоритетності підтримки ветеранів, згадали про основні аспекти допомоги українським ветеранам та проаналізували ефективність нових ініціатив.
Зокрема, глава Місії України при ЄС Всеволод Ченцов зазначив, що представники місії “обговорюють із аграрними, ІТ та іншими компаніями теми про те, як наші бійці з новими навичками сприятимуть відновленню економіки.” Очільник місії України при ЄС згадав про ефективність програми “Медевак”, яка вже забезпечила медичну евакуацію та лікування для понад 6 тисяч поранених військовослужбовців у європейських клініках. Він також наголосив, що фінансові ресурси виділяються постійно, однак потрібні чіткі ідеї, на що спрямовувати кошти. “Нову ветеранську політику треба “вмонтувати” у нову логіку розвитку держави, у новий момент нашої європейської інтеграції і мобілізувати всі ресурси, щоб допомогти ветеранам і їхнім сім’ям повернутися до життя.”
Важливим аспектом підтримки є й освітні програми для ветеранів для адаптації їхніх навиків до нових реалій ринку праці. Про створення вищого навчального закладу, який прийматиме на навчання українських ветеранів розповів Вілем Гофнагельс, політичний радник Європарламенту.
“Останнє, що ми зробили, – це заснування Академії ЄС за сприяння послів та Європейського парламенту. Ми намагаємося реалізувати цей проєкт у наступному році. Він стосується навчання молодих випускників та державних службовців Європейського законодавства, що значно полегшить вступ України та сприятиме кращому порозумінню. У рамках цієї академії ми зарезервуємо кілька безкоштовних місць для українських ветеранів,” зазначив радник Європарламенту.
Згадавши про історичний досвід Естонії, яка також пережила російську окупацію, Генрік Гололей, представник Генерального директорату з міжнародного партнерства Єврокомісії, висловив стійку й тривалу підтримку Україні з боку Європейського парламенту, Європейської комісії та інших інституцій.
Він назвав саміт особливо важливим для ветеранів та черговим прикладом підтримки ЄС, а також висловив вдячність за захист всієї Європи. “Ми не можемо зрозуміти, через що ви пройшли і проходите впродовж цих 28 місяців боротьби за свободу України, але це більше, ніж боротьба за свободу України – це боротьба за свободу Європи. Ви тут більше, ніж українські ветерани, ви наші європейські ветерани. Ваша жертва виходить за межі України. Ми це визнаємо та поважаємо (…) Ваше бажання повністю інтегруватися до європейської родини не залишиться непоміченим. Найважливіше – пам’ятати, що ви є частиною трансформації, яку хочете здійснити для покращення своєї країни, свого суспільства, свого бізнес-середовища. Ми вітаємо всі ініціативи, які досягають таких цілей та сприяють підтримці українського народу,” запевнив Гололей.
Стосовно досвіду НАТО у роботі з ветеранами поділився Володимир Джиджора, президент Української асоціації офіцерів резерву та ветеранів, порівнявши моделі країн-членів НАТО та США. Приміром, у Міністерство ветеранів США надає ветеранам та їхнім сім’ям пільгові кредити на нерухомість, у Данії й Естонії справами ветеранів опікується Міністерство оборони.
“У НАТО діє неурядова програма, що об’єднує ветеранів усіх країн НАТО: вони консультують, проводять соціальні опитування, сприяють розвитку політик країн-членів НАТО щодо роботи з ветеранами. Якщо Україна не розробить політику стосовно ресоціалізації, НАТО не зможе прийняти усіх ветеранів чи працевлаштувати їх в оборонних компаніях,” зазначив президент Української асоціації офіцерів резерву та ветеранів.
Зі свого боку, Сергій Джердж, голова Громадської Ліги Україна-НАТО, після аналізу результатів соціологічного дослідження оцінок потреб та інтересів ветеранів, запропонував створити єдину систему лікування і реабілітації, забезпечити прозору процедуру отримання пільг і пенсій, створити спеціальний центр надання соціальних послуг для військовослужбовців та їхніх родин та налагодити систему безкоштовної юридичної підтримки для вирішення бюрократичних проблем.
Варто зазначити, шо українські лікарі та реабілітологи, які за десять років війни навчилися чудово оперувати і ставити на ноги воїнів із найважчими пораненнями, підняли питання про передове європейське обладнання. Під час саміту, клініки та реабілітаційні центри із Європи та України налагодили безпосередні зв’язки та узгодили майбутню співпрацю.
Допомога з боку ЄС і НАТО є вкрай важливою для підтримки українських ветеранів. Адже сприяє їхньому медичному лікуванню, психологічній реабілітації та професійній адаптації. Однак, для досягнення найкращих результатів, необхідно покращити координацію зусиль і розробити комплексні стратегії, що забезпечать тривалу підтримку ветеранів та їх успішну інтеграцію в суспільство.
У саміті взяли участь понад 50 учасників з України та Європи, а також делегати Української асоціації районних і обласних рад та фондів, Європейська Асоціація українських жінок, МБО “Рутенія” та БФ “PanteonX”.
