Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) оприлюднила оновлений набір рекомендацій щодо вимірювання добробуту — комплексного показника, який охоплює не лише економічні аспекти, а й соціальні, екологічні та культурні. Документ допомагає країнам створювати системи, що краще відображають реальну якість життя людей, а не лише економічне зростання.
Протягом останнього десятиліття уряди та міжнародні організації дедалі частіше визнають: ВВП не може повністю описати соціальний прогрес. Саме тому нові підходи до оцінки добробуту зосереджуються на досвіді людей — їхньому здоров’ї, освіті, безпеці, стані довкілля та соціальних зв’язках.
Читайте також: ООН розглядає закриття UNAIDS через кризу фінансування
Рекомендації ЄЕК ООН створено Робочою групою з вимірювання добробуту при Конференції європейських статистиків. Вони базуються на провідних міжнародних дослідженнях, серед яких — доповідь Стігліца — Сена — Фітуссі, рамкова концепція ОЕСР та індикатори якості життя Євростату.
У документі визначено 10 ключових вимірів добробуту, які країни можуть адаптувати до власного контексту. Йдеться про оцінку добробуту «тут і зараз», а також у ширшому сенсі — для людей, які живуть в інших країнах, і для майбутніх поколінь. Такий підхід враховує глобальні взаємозв’язки та вплив внутрішньої політики на світовий розвиток.
Рекомендації містять практичні інструменти для збирання, узагальнення та комунікації даних, а також поради щодо створення національних систем статистики добробуту. До прикладів впровадження таких систем увійшли ініціативи Канади, Ірландії, Японії, Нової Зеландії, Португалії, Нідерландів та Великої Британії.
Окрему увагу приділено дезагрегованим даним, тобто показникам, розділеним за регіонами, статтю, віком чи іншими ознаками. Вони допомагають виявити нерівності, які залишаються непомітними у загальних цифрах, і дозволяють створювати більш справедливу та ефективну державну політику.
ЄЕК ООН також пропонує «дорожню карту» з 17 практичних кроків для країн, які лише починають впроваджувати системи вимірювання добробуту. Вона включає визначення цілей, вибір показників, збір даних, розроблення інструментів комунікації та забезпечення довгострокової стійкості процесу.
Читайте також: В Україні активізувалися шахраї з фейковими «виплатами від ООН»
