Освіта, що змінює майбутнє
Професійно-технічна освіта в Україні поступово повертає собі престиж і стає важливою складовою відновлення країни. Про її роль, виклики та перспективи говорили у межах подкасту «Що по освіті?». Ведучі Артур Пройдаков і Петро Сітек спілкувались із керівником напряму профтехосвіти у Львові – Богданом Іванусем.
Під час розмови йшлося про те, що система профтехосвіти перестає бути «запасним варіантом» для школярів, які не вступили до університету. Перетворюється на потужний інструмент професійного розвитку та економічного відновлення.
Практика замість формальності
Богдан Іванусь пояснює, що в Україні дедалі більше розуміють важливість професійних навичок. «Ми маємо величезний попит на фахівців, які вміють працювати руками. Це будівництво, енергетика, ремонтні роботи, відновлення інфраструктури — напрямки, без яких країна не підніметься», — говорить він.
За його словами, сьогодні професійно-технічні заклади вже не асоціюються із застарілими цехами чи радянськими методами навчання. Багато з них отримують сучасне обладнання, працюють з бізнесом, а навчальні програми створюють із урахуванням потреб роботодавців.
Артур Пройдаков додає: «Ми маємо змінити уявлення про профтехосвіту. Це не запасний варіант, а реальний шлях до професії, яка потрібна суспільству».
Читайте також: Подкаст «Що по освіті». Чому психологічна підтримка родин дітей з інвалідністю стає ключовою
Громади і бізнес у спільній справі
У Львові професійно-технічна освіта стала частиною міської стратегії розвитку. Заклади тісно співпрацюють із місцевим бізнесом залучаючи його до навчального процесу. «Ми створюємо партнерства з компаніями, які не лише приймають студентів на практику, а й забезпечують їх обладнанням. Дехто навіть надає стипендії. Це дає результат — молодь бачить, що тут є перспектива», — каже Іванусь.
Такі партнерства дозволяють швидше адаптувати освітні програми до потреб ринку праці. Нові технології, цифрові рішення, енергозбереження — усе це вже інтегровано у навчальний процес.
Освіта для всіх поколінь
Професійно-технічні заклади стають місцем, куди приходять не лише випускники шкіл, а й дорослі, які шукають нову справу. Особливу увагу приділяють ветеранам та людям, які втратили роботу через війну. Для них створюють короткі програми перекваліфікації.
«Ми бачимо, як до нас приходять люди з різним досвідом: від військових до переселенців. Вони хочуть навчитися новому, щоб працювати і жити далі. Це сильна мотивація», — каже Богдан.
Читайте також: Як Клопотенко змінює шкільне харчування і профтехосвіту: про реформу, критику та покоління, що вчаться інакше
Повага до фаху
Учасники подкасту погоджуються: щоб профтехосвіта стала по-справжньому впливовою потрібно повернути повагу до робітничих професій. «Ми маємо перестати ділити людей на тих, хто “з вищою” і “без вищої”. Бо країну відбудовуватимуть не дипломи, а люди, які реально вміють працювати», — підкреслює Пройдаков.
Професійно-технічна освіта сьогодні стає не просто про знання — це про відновлення, стабільність і гідність праці. Саме такі фахівці формуватимуть нову економіку України.
Читайте також: Як обрати школу для дитини в Україні