Міністерство у справах ветеранів України впроваджує стандарти безбар’єрного простору у своїй діяльності, перетворюючи державні установи на зразки доступності та поваги до кожної людини. Доступність — це не формальність, а свідоме створення середовища, де кожен може вільно пересуватися й отримувати послуги без перешкод.
У Мінветеранів наголошують, що безбар’єрний простір — це не лише пандуси чи поручні, а комплексна філософія рівних можливостей. Усі елементи будівель мають бути спроєктовані так, щоб ними могли користуватися всі: люди з інвалідністю, батьки з дитячими візками, старші громадяни, а також ті, хто має порушення зору чи слуху.
Читайте також: Реабілітація в Україні: як змінюється фінансування і доступність послуг
Для перевірки рівня доступності споруд в Україні можна скористатися онлайн-картою “Місто без меж” або переліком критеріїв, визначених у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору. Цей документ окреслює принципи інклюзивного середовища, яким мають відповідати всі державні установи.
У міністерстві підкреслюють, що розвиток безбар’єрного середовища — це не одноразовий проєкт, а постійна робота над створенням відкритого та дружнього простору для ветеранів, ветеранок і всіх громадян, які потребують особливої підтримки.
Читайте також: “Доступно!”: в Україні працює чатбот для пошуку безбар’єрних локацій
