Примусову евакуацію у Дніпропетровській області оголосили ще у вересні. Триватиме вона до завтра, 16-го жовтня. Сам процес починається з дзвінка. На гарячу лінію Українського Червоного Хреста надходить заявка — люди просять допомогти виїхати. Координатори передзвонюють, уточнюють усі деталі: скільки осіб, чи є тварини, який багаж. Від цього залежить, яке саме авто поїде рятувати.
О сьомій ранку команда вирушає з Дніпра. Зазвичай намагаються евакуйовувати по кілька людей із одного населеного пункту, тож у кожній місії порятунку беруть участь кілька груп. Перед виїздом вони зустрічаються, узгоджують маршрут і зв’язок. Цього разу шлях веде до селища Покровське. Ще донедавна там жило близько десяти тисяч людей.
Кілька кілометрів до фронту
За п’ять-десять кілометрів до Покровського машини зупиняються. Евакуаційна команда має дві задачі: одягнути засоби індивідуального захисту — бронежилети, каски, окуляри і зробити контрольний дзвінок тим, кого везтимуть. Питають головне: чи усі на місці та чи усі готові? Просять мати все підготовлене — речі, документи, тварин у переносках.
Після цього вмикають пристрій, який називається «Цукорок». Він реагує на ворожі дрони у небі. Якщо фіксує небезпеку, команда знає, що потрібно зупинятися та шукати укриття. Цього разу небо чисте, і колона рушає далі.
Читайте також: Загони швидкого реагування Українського Червоного Хреста. Як рятують людські життя під обстрілами
Тридцять секунд на прощання
Команди розділяються, щоб охопити різні частини Покровського. На одній із вулиць чекають четверо людей, які вирішили евакуюватися. Усе відбувається надзвичайно швидко. За пів хвилини валізи в багажнику, люди в салоні, двері замкнені. За хвірткою залишаються дві собаки і будинок. Сусіди доглянуть тварин. Не всі люди виїжджають одразу.
У машині і далі працює «Цукорок», а пасажири знайомляться з тими, хто їх вивозить. Голова загону швидкого реагування пояснює: евакуюють усіх, хто цього потребує — дітей, дорослих, маломобільних людей, навіть домашніх улюбленців, якщо є переноска. Також він нагадує своїм пасажирам номер телефону за яким можна звернутись по допомогу. А саме +380975664680 – це гаряча лінія Загону швидкого реагування у Дніпропетровській області. Після короткого знайомства колона повертається на місце збору, де бронежилети змінюють на цивільний одяг. Крім того евакуйовані отримують перший набір гуманітарної допомоги. Це продуктовий набір, туди входить декілька каш швидкого приготування, сублімована їжа, вода, кава, чай, печиво та одноразовий посуд. Одним словом, все що може знадобитись у перші дні на новому місці.
Читайте також: Голос підтримки. Як працює гаряча лінія Українського Червоного Хреста
Перший прихисток — Волоське
Далі шлях веде до селища Волоське — це перша точка, куди приїжджають ті, хто покидає зону обов’язкового виїзду. Волоське не є державним центром, але тут працює кілька громадських організацій. Люди отримують фінансову підтримку — понад десять тисяч гривень, продуктові набори, засоби гігієни. Поруч працюють юристи та психологи. Також на місці є центр надання адміністративних послуг та медичний кабінет.
Якщо немає житла, можна залишитися у транзитному центрі — не більше трьох днів. За цей час допомагають знайти тимчасовий прихисток. Центр може прийняти понад сто людей одночасно. Є котельня, генератор, гаряча вода та електрика. Український Червоний Хрест встановив поруч велике бетонне укриття щоб у разі нової атаки люди мали де сховатися.
Далі до вокзалу чи нового дому
Після реєстрації та легкого відпочинку евакуйованих розвозять далі. Команда Українського Червоного Хреста підвозить когось до вокзалу, допомагає сісти на потяг, а когось до родичів у Дніпрі. Для кожного — свій напрямок, але спільне одне: позаду залишені домівки, а попереду шанс на спокій та нове життя.
Читайте також: Волонтери Червоного Хреста допомагають постраждалим після обстрілів Києва