Метеорологи прогнозують, що зима 2025/2026 року в Україні стане надзвичайно холодною і сніжною. Вже тривалий воєнний конфлікт створює передумови для нового «випробування зими». Після трьох воєнних зим поспіль енергосистема України показала стійкість – попри регулярні удари по енергетичних об’єктах, часткові плани блекаутів та надзвичайні заходи, Україна уникла тотальних відключень завдяки генераторам, імпорту струму з ЄС і західній допомозі. Проте четвертий опалювальний сезон відзначається новими ризиками.
По-перше, за три роки війни було знищено або виведено з ладу значну частину електростанцій та інфраструктури – від Запорізької АЕС до газових компресорів – тож потужності системи значно підточені. По-друге, російські атаки знову почастішали: у жовтні обстріляли газовидобувні об’єкти, завдавши «критичних пошкоджень» і спричинивши перебої з постачанням палива. Це відбувається напередодні нового опалювального сезону, тому нестача газу чи вугілля може призвести до вимушених відключень. Водночас Україні треба акумулювати запаси енергоносіїв до безпечних рівнів – на це вже витрачаються мільярди гривень.
Читайте також: Чи становить штучний інтелект екзистенційну загрозу? Відповіді п’ятьох експертів
Енергетична безпека
Найважливішим питанням є баланс між виробництвом і попитом на електроенергію. З огляду на масовані обстріли, країна готується до можливого дефіциту електроенергії. Офіційні прогнози наразі обережно оптимістичні: Національний банк України навесні 2025 року поліпшив оцінки дефіциту – якщо раніше прогнозували недостачу до 4% від потреб, то тепер очікують близько 3% у 2025-му і лише 1% у 2026-му. Це означає, що за базового сценарію більшу частину часу генерація зможе покривати попит, а можливі відключення світла будуть меншими за масштабом і тривалістю. Таке покращення стало можливим завдяки активному відновленню енергетичної інфраструктури і появі додаткових генерацій. Зокрема, збільшуються потужності розподіленої генерації – це малі електростанції поблизу великих споживачів, які виробляють енергію на місці. Також нарощуються «зелені» джерела (сонячні, вітрові електростанції) та стабільно імпортується електрика з Європейського Союзу. Українські мережі офіційно синхронізовано з європейськими, що дозволяє імпортувати до 0,5 мільярда доларів електроенергії на рік, особливо в пікові години.
Водночас ключовою залишається оборона критичної інфраструктури. На початку жовтня 2025-го противник здійснив один з найбільших ракетних ударів по газових об’єктах, що ускладнило постачання палива для ТЕС і ТЕЦ. Експерти попереджають: навіть кілька влучань у критичні вузли – резервуари газу чи вугільні терикони, компресорні станції чи підстанції – можуть перетворити планові відключення на хаотичні блекаути. Усе це – на фоні аномального похолодання: синоптики передбачають глибокі арктичні морози та тривалі снігопади на всій території України. Тому від погодних умов також залежатиме, наскільки витривало пройде система випробування навантаженням. Своєю чергою, підвищена надійність ППО й швидкість ремонтів енергомереж залишаються критично важливими факторами, які можуть запобігти масштабним перебоям.
Читайте також: Підземна ферма у Києві вирощує мікрозелень та переходить на повну енергонезалежність
Соціальні проблеми
У пересічних українців економічний тягар війни наростає. За даними, через війну й інфляцію рівень бідності зріс: близько чверті опитаних громадян були змушені економити навіть на продуктах харчування. У таких умовах подорожчання комунальних послуг і нестабільне тепло стають гострим викликом. Мільйони людей втратили дохідні місця або виїхали за кордон, а ті, хто залишився, часто мають справу з накопиченими боргами за електроенергію та опалення. Значна частина літніх людей, ветеранів і малозабезпечених родин потребують особливої підтримки. Додатково погіршує ситуацію тотальна мобілізація: багато сімей втратили годувальників, а демографічна структура змінюється через виїзд жінок та дітей за кордон. Зростає недовіра до інституцій – населення критично ставиться до роботи місцевої влади і бюрократичних перешкод при нарахуванні допомоги. Наприклад, влітку зафіксовано лише 220 тисяч нових заяв на статус ВПО – це значно менше реальної потреби, бо люди часто не довіряють державним реєстрам.
Особливої уваги потребують внутрішньо переміщені особи. Станом на літо 2025 року в Україні зареєстровано понад 4,4 млн ВПО, з яких майже мільйон отримує державні соцвиплати. Багато переселенців живуть у тимчасових притулках, гуртожитках чи у родичів без належного опалення й ремонту. Вони уразливі перед морозами: старі будинки в прифронтових громадах часто пошкоджені, а бюджет родини майже весь йде на їжу та ліки. Міністерство соціальної політики запровадило програми щодо доступного житла (наприклад, часткове відшкодування першого внеску за кредитом), але такі ініціативи далекі від покриття всіх потреб.
Читайте також: Чи зміниться німецька допомога для України у 2026 році – інтервʼю з Олександром Новиковим
Гуманітарна ситуація
Кожна ескалація обстрілів призводить до нових жертв серед цивільного населення. Згідно з моніторингом ООН, інтенсивні ракетні та дронові удари дали про себе знати влітку – у червні зафіксовано 232 загиблих цивільних і 1343 поранених, що стало найвищим показником за три роки війни. Нові збройні атаки практично не лишили частин України поза зоною ризику: жертви та поранені були в щонайменше 16 областях і в Києві. Перша половина 2025 року взагалі принесла рекордне зростання людських втрат – 6754 цивільних постраждали від насильства, що на 54% більше, ніж у першому півріччі 2024 року. Багато дітей і родин пережили страшні ночі в підвалах і коридорах, уникаючи звуків сирен та вибухів; психологи вважають, що такі досвіди можуть залишати довготривалі травми.
Сукупність бойових дій і життєвих труднощів викликала гуманітарну кризу. Напередодні зими ООН з гуманітарними партнерами презентувала План допомоги на жовтень 2025–березень 2026 – він передбачає залучення 277,7 млн доларів для підтримки близько 1,7 млн найбільш вразливих осіб. Пріоритетом є забезпечення теплом і базовими речами: гуманітарні організації планують утеплювати та ремонтувати пошкоджені оселі, видавати мобільні обігрівачі, паливо, теплий одяг і ковдри, а також надавати гроші на оплату комунальних рахунків. Ця допомога скерована насамперед до населення на передовій та у прифронтових громадах, переселенців, людей похилого віку і родин з дітьми, які найбільше ризикують у холоди. Таким чином, міжнародні та державні програми намагаються компенсувати відсутність тепла в будинках та полегшити тягар зростаючих рахунків за комунальні послуги, проте масштаби проблеми залишається величезними.
Читайте також: Голос підтримки. Як працює гаряча лінія Українського Червоного Хреста