У цьому інтервʼю для Humanitarian Media Hub директор Help – Hilfe zur Selbsthilfe в Україні Олександр Новиков розповідає про нинішні пріоритети німецької гуманітарної допомоги, регіони фокусування, практику грошової допомоги, результати програм і виклики з підготовки до зими та відновлення.
Пріоритети та інструменти допомоги
Пане Олександре, які головні напрямки гуманітарної допомоги від Німеччини актуальні зараз, восени 2025 року?
Наша робота формується згідно з рекомендаціями гуманітарних кластерів і планом HNRP (Humanitarian Need Responce Plan). Help в Україні охопив близько 800 тисяч людей та вплинув опосередковано на майже пʼять мільйонів, при цьому реалізував понад 23 мільйони євро. Ми не спеціалізуємося лише на одній сфері: наша команда працює в усіх кластерах ООН, що представлені в Україні. Серед основних напрямків — багатоцільова грошова допомога (Multipurpose Cash Assistance), термінові грошові виплати після ударів (MPCA Emergency), ремонт житла та інфраструктури, підготовка до опалювального сезону, постачання медичного обладнання й допомога інституціям (лікарні, дитсадки, котельні). Важлива роль також у програмах локалізації та посилення спроможностей місцевих організацій.
Чи змінилися пріоритети допомоги порівняно з попереднім роком?
Кардинальних змін немає. Базові гуманітарні потреби залишаються тими самими, доки триває гаряча фаза. Водночас зростає роль готівкової допомоги та ваучерів — донори стратегічно більше інвестують у cash-програму, бо вона дає швидкий і гнучкий відгук. Зменшення загального обсягу фінансування змушує переглядати бюджети та пріоритети, але системний підхід німецького уряду дає нам стабільність і можливість працювати далі.
Читайте також: Голос підтримки. Як працює гаряча лінія Українського Червоного Хреста
Регіони фокуса та цільове використання ресурсів
Які регіони України сьогодні отримують найбільшу підтримку з боку Німеччини?
Фокус — на регіонах із найвищою концентрацією руйнувань і внутрішніх переселень: схід і південний схід країни — Харківська, Донецька, Херсонська, Миколаївська, частини Дніпропетровської та Чернігівської областей, Одещина. Одночасно ми продовжуємо роботу на заході, де значна кількість внутрішньо переміщених потребує орендної підтримки й бізнес-грантів.
Якщо говорити простіше — на що йдуть ці гроші?
Найбільша частина — це грошові виплати на оренду, екстрені MPCA для локального відновлення (вікна, побут, медицина), опалювальна підготовка (тверде паливо, утеплення), відновлювальні ремонти приватних домогосподарств і інфраструктурні втручання (водопостачання, котельні). Є також інвестиції у медичне обладнання — мобільні УЗД, ендоскопи, помпи для котелень — це дорогі, але критичні покупки.
Локалізація, партнерство та адресність допомоги
Чи є конкретні програми, які вже показали помітні результати? Можете навести приклад?
Одна з видимих ініціатив — Help Localisation Facility (HLF), профінансована Міністерством закордонних справ Німеччини. Це програма локалізації з бюджетом близько 10,8 млн євро, що підтримує виключно національні організації грантами різного розміру. Уже в першій хвилі очікуємо приблизно 20 нових локальних проєктів.
Є також конкретні технічні результати в інших проєктах: встановлення водонапірних башт, відновлення централізованого теплопостачання в містах, комунальні ремонти та постачання медобладнання до лікарень — речі, які можна помацати і побачити в роботі.
Як поєднати гуманітарну допомогу «тут і зараз» та довгострокове відновлення?
Ми поєднуємо швидку реакцію й інвестиції в розвиток на рівні громади. Паралельно з MPCA та ремонтом будинків ми ставимо водонапірні башти, постачаємо серйозне обладнання для лікарень і підтримуємо місцеві інституції. У Help ми вже працюємо в рамках підходу HDP-Nexus — гуманітарна допомога, розвиток і миробудівництво йдуть поруч, щоб плавно перейти від швидкої відповіді до розвитку, коли гаряча фаза послабне.
Читайте також: Як Клопотенко змінює шкільне харчування і профтехосвіту: про реформу, критику та покоління, що вчаться інакше
Прозорість і механізми контролю
Як забезпечується прозорість витрат донорських коштів?
Контроль має кілька рівнів. По-перше, внутрішній аудит у головному офісі в Німеччині для кожного проєкту. По-друге, зовнішні аудити від донорів. По-третє, перевірка на місцях за участі громад, мерій і місцевих організацій, які формують списки бенефіціарів і здійснюють частину контролю. HLF також має грантовий комітет, куди залучені представники громадянського суспільства, — це частина моделі прозорого розподілу коштів.
Виклики, складні напрямки й перспектива на 2026 рік
Чи готова Німеччина збільшувати підтримку у 2026 році з огляду на тривалу війну?
Остаточні рішення приймає німецький уряд, але сигнал від нової влади і від посольства однозначний: Німеччина залишається з Україною і продовжить фінансування гуманітарного компонента. Ми відчуваємо стабільну підтримку через німецькі міністерства й інституції, тому оптимістично дивимося на 2026 рік.
Які напрямки залишаються складними?
Найскладніші — ті, що поєднують негайні потреби людей і масштабні інфраструктурні виклики: енергетика, котельні, електромережі. Ремонт котельні вимагає дорогого індивідуального обладнання, тривалого виробничого циклу і значних коштів. Житлове відновлення у зоні обстрілів теж важке: воно недешеве, залежить від підрядників і ризику обстрілів. Загалом, головна проблема — обмеженість фінансів при збільшенні потреб.
Читайте також: Житло у Кропивницькому: Купують місцеві, орендують ВПО
Місцеві організації та їх роль
Яку роль відіграють українські громади й місцеві організації у спільних проєктах?
Ключову. Громади формують пріоритети, списки на виплати й контролюють, чи допомога йде адресно тим, хто її потребує. Ефективність проєктів часто залежить не лише від ресурсів, а від менеджменту громади: сильне місцеве керівництво здатне залучити додаткові ресурси, належно управляти ними та досягти більшого.
Чи змінився підхід до підтримки внутрішньо переміщених осіб?
Підхід принципово не змінився, але обсяги допомоги скоротилися. Це змушує донорів і гуманітарні організації вибирати, куди спрямувати обмежені ресурси. Іноді заплановані кеш-програми доводиться перерозподіляти на більш критичні потреби у прифронтових регіонах.
Чи є допомога адресною — доходить до конкретних родин і громад?
Так, значна частина допомоги — адресна: грошова допомога на оренду або на ремонт, виплати після прильотів. Формування списків і відбір бенефіціарів відбувається у тісній співпраці з місцевими органами та громадами, що мінімізує ризики неправильного розподілу.
Читайте також: Волонтерка з України розповіла, як її досвід допомагає рятувати життя в Україні та Німеччині
Очікування Німеччини
Що Німеччина очікує від України у відповідь на підтримку?
Проста вимога: прозоре й ефективне використання ресурсів та посилення партнерства з громадянським суспільством. Німеччина розглядає інвестиції в локальні організації як інвестицію в майбутнє та очікує від партнерів розвитку спроможностей і підзвітності.
Чи зберігається увага до України в Німеччині чи є «втома» від війни?
Є побоювання щодо зміщення фокуса через інші гуманітарні кризи. Водночас нова німецька влада підтвердила свою прихильність, і ми відчуваємо стабільну підтримку у своїй роботі. Робота з урядом і великими донорами дає нам впевненість у подальшій підтримці.
Головне послання українцям від Німеччини станом на жовтень 2025 року?
Німеччина залишається партнером і продовжить підтримувати Україну через гуманітарні та локалізаційні програми за умови прозорого використання коштів і посилення місцевих спроможностей.
Читайте також: “Українці вражають своєю стійкістю” — інтерв’ю з представником Шведського Червоного Хреста Даніелем Валліндером