В Україні з’явилася нова модель довгострокового житла для внутрішньо переміщених осіб — “Чудо-містечко”. Ініціативу започаткував американський бізнесмен і філантроп Делл Лоєм Хансен після початку повномасштабного вторгнення. Мета — створити простір, де люди, які втратили домівки, можуть отримати не лише дах над головою, а й гідні умови для життя, підтримку та спільноту.
У понад 500 модульних будинках “Чудо-містечка” вже мешкає близько 5 тисяч людей. Серед них — переселенці з Донеччини, Луганщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини та Запоріжжя. Багато хто з них втратив родину або залишився без підтримки. Тут вони отримують допомогу у форматі “гроші ходять за людиною”, коли кожен самостійно обирає надавача соціальних послуг і оплачує їх зі спеціального рахунку.
Читайте також: Житло у Кропивницькому: Купують місцеві, орендують ВПО
Модель поєднує житловий комфорт із можливістю залишатися активними. У містечку є квартири, розроблені з урахуванням доступності та безпеки, власні сади, соціальна інфраструктура — теплиці, бібліотека, майстерня, салон краси, спортзал, кінотеатр. Для людей з обмеженою мобільністю передбачено транспортний шерінг — електроскутери, триколісні велосипеди, адаптовані засоби пересування. Діє будинок підтриманого проживання з цілодобовим медичним і соціальним супроводом.
“Чудо-містечко” не просто надає житло — воно створює громаду, де люди відновлюють віру в себе й життя. Один із прикладів — історія пані Людмили з Бахмута. Вона втратила двох онуків і зв’язок із донькою, але, потрапивши до “Чудо-містечка”, знайшла не лише прихисток, а й давню подругу. Разом вони знову п’ють чай, розмовляють і вчаться жити без страху.
Цей проєкт демонструє новий підхід до соціальної політики — коли держава й партнери допомагають не лише вижити, а відновити гідність і соціальні зв’язки. У “Чудо-містечку” переселенці отримують шанс на стабільність і спокій, яких війна їх позбавила.
Читайте також: Статистика єОселі – хто найчастіше купує житло за програмою
