У контексті повномасштабного вторгнення Росії питання доступу до публічної інформації набуває особливої ваги – влада має право обмежувати певні дані задля захисту національної безпеки, але це не означає, що суспільство повинно залишатися в інформаційному вакуумі, нагадує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
“Важливо, щоб кожен громадянин знав і розумів ці правила, адже право на доступ до інформації — це не лише норма закону, а й реальний інструмент захисту своїх прав і контролю за владою”, – зазначає Лубінець у колонці для Humanitarian Media Hub.
В тексті він пояснює, що таке публічна інформація та які її ознаки, які існують режими доступу, як працює трискладовий тест, що означає інформація з обмеженим доступом, хто є розпорядниками інформації та які дані обов’язково мають бути відкритими.
Зокрема зазначає, що публічна інформація — це не лише документи, створені органами влади, акцентує він. Це будь-які дані, що виникають у процесі виконання владних повноважень або перебувають у володінні розпорядників, визначених законом. Вона охоплює все: від бюджетних витрат і стану довкілля до випадків порушення прав людини. І доступ до неї має бути забезпечений як через регулярне оприлюднення, так і за запитами — незалежно від громадянства чи статусу запитувача.
При віднесенні інформації до службової, конфіденційної чи таємної, при кожному розгляді запиту на інформацію, а також якщо є перелік службової інформації чи гриф «ДСК — для службового користування» має бути проведений трискладовий тест.
Алгоритм трискладового тесту працює послідовно: спершу з’ясовується, чи передбачене законом обмеження у наданні публічної інформації. Далі оцінюється, чи може розкриття завдати істотної шкоди, і нарешті визначається, що переважає — суспільний інтерес чи можливі негативні наслідки.
Закон «Про доступ до публічної інформації» чітко окреслює межі та гарантує, що певні дані не можуть бути закритими: це розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним і комунальним майном, відомості про осіб та організації, які отримують ці кошти чи майно, інформація про податковий борг у фізичних осіб тощо.
Читайте також: Як повертають українців з полону – про що нова брошура від Офісу Омбудсмана
