У 2022 році Роман та Олександр втратили роботу через війну. Спочатку вони допомагали військовим із автомобілями, але згодом вирішили інвестувати у сільське господарство. Так з’явилася ідея створити ферму з вирощування мікрозелені.
«Горох на смак як молодий горошок, редиска як редиска, соняшник хрусткий і соковитий. З точки зору споживача це забезпечує вау-ефект», — згадує Роман. Він додає, що чимало відвідувачів спершу скептично ставилися до продукції, але потім змінювали свою думку: «Приходили і казали, що це якась трава. А вже за кілька годин лоток з’їдали повністю й просили привезти ще».
Сьогодні ферма здатна вирощувати до 50 тисяч лотків мікрозелені на місяць. Кожна культура потребує ретельного підходу — від вибору насіння до забезпечення оптимального освітлення та вентиляції. Виробництво працює як своєрідний зелений конвеєр, де щодня висаджують, зрізають і пакують нові партії продукції.
Читайте також: Арахісова паста ТОМ зростає з ветеранської ідеї у міжнародний бізнес
Технології під землею
Однією з ключових особливостей ферми є її розташування під землею. Це дозволяє використовувати геотермальні умови: взимку тепло зберігається природним чином, а влітку температура залишається нижчою.
«Основним фактором вирощування мікрозелені є клімат. Ми вирішили розташувати ферму під землею, де геотермальна температура допомагає зберігати тепло взимку і охолоджує влітку. А ще це вентиляція, бо грибок боїться протягів і сухості. Нам потрібно організувати постійне осушення, адже процес випаровування відбувається цілодобово», — пояснює Олександр.
Ферма вже зараз працює майже автономно від енергосистеми. Завдяки сонячним панелям та акумуляторним батареям підприємці покривають більшість власних потреб. У планах — встановлення вітряків і перехід на електровантажівки для доставки продукції.
«Ми зрозуміли, що можемо повністю перейти на споживання електроенергії власного виробництва. Концепція нашої ферми — зелена ферма», — підкреслює Роман.
Зелена концепція
Підприємці прагнуть запровадити замкнутий цикл виробництва. Відходи після зрізу мікрозелені планують переробляти на компост і біогумус.
«Ми будемо використовувати відходи як добриво для власних рослин або продавати іншим постачальникам. Наша ферма не генеруватиме парникових газів і працюватиме з нульовим викидом», — розповідає Роман.
Він наголошує, що їхня ферма відповідає уявленню про справді зелений бізнес: «Ми не будемо нічого викидати в атмосферу. Навпаки — ще більше забиратимемо парникових газів завдяки вирощуванню рослин. У місті, де основним джерелом забруднення є транспорт, це має особливе значення».
Читайте також: До 1,5 мільйона гривень на ветеранський ІТ-бізнес – триває конкурс від Українського ветеранського фонду
Вихід на ринок
Мікрозелень з київської ферми вже постачається у найбільші торговельні мережі країни. Продукція доступна як у свіжому, так і в зрізаному вигляді.
«Ми вже задовольняємо потреби трьох найбільших мереж у Києві та області й продаємо продукцію в інших регіонах через розподільчі центри. У майбутньому плануємо виходити й на нові мережі, поки не досягнемо максимальної продуктивності — 50 тисяч лотків на місяць», — каже Роман.
Розвиток став можливим завдяки грантам. «Гранти для нас — мега важлива історія. Це фактично єдина можливість профінансувати дороге обладнання для розвитку», — підкреслює він.
Погляд у майбутнє
Ферма мікрозелені під землею у Києві демонструє, як можна поєднувати бізнес, інновації та турботу про довкілля. Засновники переконані, що подібні проєкти можуть з’явитися й в інших містах України.
Читайте також: Бізнес Полтавщини може отримати гранти на працівників