Упродовж літа 2025 року обміни, дипломатичні ініціативи та міжнародна координація забезпечили повернення тисяч українців з російського увʼязнення та тимчасово окупованих територій. Одночасно країна фіксує системні обстріли цивільної інфраструктури та значні порушення прав людей, що ускладнює процес верифікації, реабілітації та юридичного захисту звільнених. Цю картину окреслює звіт Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
2-29082025-6-ukr-webЧитайте також: Як реалізується право на освіту для громадян з ТОТ
Удар по цивільним і відповіді держави
Літо 2025 року відзначилося низкою важких нападів на міста України з влучаннями по житлових кварталах, культурних памʼятках та місцях релігійного значення. Від авіаудару в Харкові 24 липня, де постраждали діти та підлітки, до масованого обстрілу Одеси 25 липня, що пошкодив низку обʼєктів у центрі, фіксуються пошкодження житлових будинків, медичних закладів і шкіл. Наслідки ударів у багатьох випадках ускладнюють доступ до допомоги, створюють потребу у масштабному ремонті інфраструктури та підвищують навантаження на гуманітарні служби.
У відповідь на ці події державні структури та правозахисні органи посилюють документування порушень і передають зібрані матеріали до міжнародних інституцій для подальших дій. Наразі частина зусиль спрямована на фіксацію руйнувань культурної спадщини й обґрунтування міжнародного реагування.
Механізми повернення і практичні виклики
Процеси повернення відбуваються в межах двосторонніх домовленостей та посередництва третіми країнами. За результатами домовленостей у Стамбулі відбувалися етапи обмінів, які забезпечили звільнення військових різних родів сил та цивільних, серед яких є люди, засуджені на тривалі терміни. Україна використовує дипломатичні канали з декількома державами, зокрема ОАЕ і Катаром, для організації передач і транспортування звільнених громадян додому.
Процедури верифікації та безпечного повернення супроводжуються складнощами. Велика кількість громадян, незаконно утримуваних у РФ, наразі неверифікована, а місцеперебування багатьох невідоме. Російська сторона іноді відмовляється співпрацювати, блокує доступ до певних категорій утримуваних та переміщує людей далеко від лінії контакту. Однією з додаткових перешкод є стан здоровʼя звільнених: серед повернутих багато людей з хронічними захворюваннями та пораненнями, що потребує невідкладної медичної допомоги та тривалого відновлення.
Читайте також: Міноборони уточнило порядок виплат військовополоненим
Історії повернення і гуманітарний супровід
Зафіксовані у звіті індивідуальні історії ілюструють різні форми увʼязнення та наслідки для родин. Випадки повернення неповнолітніх, зокрема сімейні воззʼєднання після довгих років розлуки, показують складність логістики й емоційних витрат для родин. Окремі звільнені проходять тривалий курс реабілітації, медичного огляду та юридичного супроводу. Офіс Уповноваженого координує взаємодію з іншими державними органами, контролює дотримання норм міжнародного гуманітарного права під час обмінів і надає допомогу родинам у питаннях ідентифікації та доступу до правової, соціальної та медичної підтримки.
Питання реінтеграції розглядають у регіонах під час зустрічей з родинами військових, де надають інформацію про пошукові заходи, роботу з міжнародними організаціями та формування списків на обмін. Система супроводу включає моніторинг дотримання Женевської конвенції і координацію з міжнародними партнерами.
Міжнародна співпраця та правові ініціативи
Офіс Омбудсмана активний у міжнародних форматах, долучається до конференцій з питань відновлення, обговорює програмні ініціативи ОБСЄ і координує з посольствами та міжнародними правозахисними установами. У ряді випадків міжнародні судові рішення підтвердили системні порушення прав людини на окупованих територіях та під час повномасштабної агресії, що посилює аргументацію України в міжнародних інституціях.
Паралельно ведеться робота з підготовки заяв до міжнародного Реєстру збитків, щоб постраждалі мали доступ до механізмів доказування шкоди. У міжнародному діалозі також підіймають тему примусової депортації та індоктринації дітей, а питання повоєнної відбудови обговорюють з акцентом на інклюзивність щодо національних меншин.
Читайте також: Спека, якість повітря, вартість страхування – як зміна клімату впливає на наші домівки та здоров’я
Статистика, наслідки та наступні кроки
Звіт містить великий масив числової інформації: кількість звільнених зафіксована у тисячах, кількість зниклих безвісти та загиблих серед цивільного населення, руйнування важливої інфраструктури охорони здоровʼя й освіти, а також масштаби внутрішнього і зовнішнього переміщення громадян. Ці дані слугують підставою для планування відновлення та формування пріоритетів державної політики в гуманітарній сфері. Надалі пріоритетом залишається розширення можливостей верифікації утримуваних, забезпечення медичної та психологічної реабілітації звільнених, а також посилення міжнародного тиску для доступу до місць утримання та відповідальності за воєнні злочини.
Фокусні теми останніх місяців демонструють, що повернення людей з полону та захист їхніх прав потребують одночасної роботи на кількох рівнях: місцевому, державному й міжнародному. Далі відбудова життєздатних механізмів супроводу звільнених і закріплення їхніх прав залежатиме від ефективності координації всіх зацікавлених сторін і сталого доступу до міжнародної підтримки.
Читайте також: Містам потрібні дерева, але іноді їх доводиться зрізати – чому це важливо і як робити правильно