Як і всі живі істоти, дерева мають свій життєвий цикл: молодість, зрілість і старість. У період розквіту вони дають затінок, прохолоду, очищають повітря і прикрашають міський простір. Але з віком дерева слабшають, втрачають міцність, їх уражають гниль, грибки чи бактерії, і зростає ризик падіння.
У природі сухі дерева стають частиною екосистеми, забезпечують прихисток для тварин. У містах же вони можуть становити небезпеку для людей, тому зволікати з рішенням не можна.
Humanitarian Media Hub наводить переклад статті дослідника Інституту біорізноманіття та довкілля (BIOMA), професор факультету наук Університету Наварри Енріке Бакеро.
Читайте також: Як обрати школу для дитини в Україні
Невидимі пошкодження
Догляд за міськими деревами потребує відповідальності. Проблема в тому, що не завжди видно, чи дерево втрачає міцність. На перший погляд, воно може виглядати здоровим, хоча всередині вже є порожнини чи ураження грибками.
Розрізняють два основні види гнилі: буру і білу. В обох випадках руйнується внутрішня структура дерева, воно слабшає і стає небезпечним. Іноді справжній стан можна оцінити лише після зрізання. Допомагає в цьому спеціальний прилад – резистограф, який тонкою голкою перевіряє щільність деревини.
Тривалість життя різних порід
Дерева різних видів живуть по-різному. Тополя чи осика ростуть швидко, але вже у віці близько 50 років починають швидко старіти: у них трухлявіють стовбури, слабшає коріння, підвищується ризик падіння.
Навіть якщо таке дерево прикрашає парк десятиліттями, настає момент, коли його потрібно замінити. Інакше є небезпека, що гілки чи сам стовбур обваляться, травмуючи людей.
Звісно, зрізування може викликати жаль у мешканців, адже дерева часто пов’язані зі спогадами і створюють атмосферу місця. Але рішення потрібно ухвалювати з огляду на безпеку.
Читайте також: Криза охорони здоров’я в Україні: виклики, руйнування та парадоксальна статистика
Сухостій як прихисток для тварин
Заміна старих дерев має супроводжуватися новими висадками – бажано місцевих видів. Це допоможе не лише зберегти зелені зони, а й зробити їх багатшими для майбутніх поколінь.
Догляд за деревами включає санітарну обрізку, зменшення висоти небезпечних екземплярів і, де це можливо, збереження порожнистих стовбурів як прихистку для птахів, кажанів чи комах. Але там, де є ризик для людей, безпека завжди має бути пріоритетом.
Чому важливо пояснювати рішення
Міські дерева – це не просто декорація. Вони знижують температуру, очищають повітря, зменшують шум і створюють приємний ландшафт. Відмовитися від них неможливо. Але й утримувати небезпечні дерева теж не можна.
Саме тому важливе прозоре пояснення рішень. Якщо мешканцям показати, що насправді міцне на вигляд дерево є небезпечним, люди краще зрозуміють необхідність його зрізання.
А якщо зрізане дерево замінюють кількома новими різних видів, підтримка громади навіть зростає.
Читайте також: Волонтерка з України розповіла, як її досвід допомагає рятувати життя в Україні та Німеччині
Люди і природа поруч
Життєвий цикл дерева змушує нас прийняти просту істину: воно не вічне. Воно народжується, росте, старіє і помирає. У містах цей природний процес потребує особливого підходу.
Відповідальне управління зеленими зонами – це прогнозування ризиків, своєчасне видалення небезпечних дерев і висадка нових. Лише так парки залишатимуться безпечними, красивими і живими – місцями, де люди і природа можуть співіснувати гармонійно.
Читайте також: Як школа формує стійкість та культуру миру. Про що нове дослідження освітнього середовища