В Україні зростає кількість жінок, які працюють у сфері гуманітарного розмінування. На тлі масштабного мінування територій, що охоплюють понад 139 тисяч квадратних кілометрів, вони дедалі активніше долучаються до команд демінерів.
“Близько 30% розмінувальників/ць в Україні — це жінки”, — йдеться у аналітичному звіті за результатами дослідження “Жіночий вимір відновлення”, повідомляє Humanitarian Media Hub.
У Мінекономіки ще навесні 2024 року наголошували, що гендерна трансформація у сфері протимінної діяльності є критично важливою для темпів відновлення країни. Без неї процес може розтягнутися на десятиліття.
Демінерки не знешкоджують вибухівку, але саме вони першими знаходять небезпечні об’єкти, фіксують їхнє розташування та передають інформацію саперам. Їхня робота — це точність, витримка і довіра. У колективах, де керівницю сприймають як уважну та турботливу лідерку, гендерні стереотипи поступаються місцем професіоналізму.
Дослідження згадує окремі історії додають глибини цій темі. Наприклад, про Галину, яка стала демінеркою через бажання зробити схід України безпечним для своєї трирічної онуки. Або Олексія Костенко з Харкова, який служив у ТрО разом із жінками й не бачить нічого дивного в тому, що вони працюють у розмінуванні.
Дослідження підводить до винсновку, що жінки в гуманітарному розмінуванні — це не виняток, а нова норма.
Читайте також: Жінки заходять на майданчик —нові тенденції будівництва в Україні
