Освітнє середовище набуває значення не лише як джерело знань, а й як механізм формування особистісної стійкості, соціальної довіри та культури миру. Спеціальне міжнародне дослідження, виконане Центром соціальних змін і поведінкової економіки у співпраці з Deloitte і за підтримки OECD та Education Cannot Wait, охопило низку країн і з’ясувало уявлення учнів, вчителів і батьків про функції школи, пріоритетні навички та виклики професії вчителя.
speczialne-doslidzhennya_uaМетодологія і географія дослідження
Опитування проводили в кількох країнах, серед яких Україна, США, Велика Британія, Фінляндія, Естонія, Литва, Японія, Туреччина, Мексика, Південна Африка, ОАЕ та інші. У кожній країні цільова вибірка складалася з приблизно двохсот учнів віком 15–17 років, ста учителів і ста батьків. Дослідження поєднувало інтерв’ю та анкетування, щоб охопити погляди різних учасників шкільного трикутника — учнів, вчителів і батьків, і виявити очікування щодо ролей школи та вчителя.
Що вважають найважливішим учні, вчителі та батьки
Респонденти визначили низку функцій освіти, де лідером залишаються підготовка до самостійного життя і здобуття навичок для працевлаштування. Учасники підкреслили важливість доступу до технологій і розвитку комунікативних навичок. Школа розглядається як простір, що має забезпечувати емоційну підтримку учнів та сприяти їхньому саморозумінню. Учні частіше відзначали відчуття безпеки і приналежності в школі: близько 80% опитаних повідомили, що почуваються в безпеці та відчувають підтримку з боку вчителів. Ці дані підтверджують роль шкільної спільноти у формуванні емоційної стабільності.
Читайте також: Шмигаль оголосив нові пріоритети у сфері освіти
Навички для майбутнього і пріоритет критичного мислення
Більшість країн, які брали участь у дослідженні, віддали перевагу критичному мисленню як ключовій навичці для майбутнього. Показник підтримки цієї навички перевищив половину респондентів, що вказує на очікування від систем освіти здатності навчати аналізу та оцінки інформації. Поряд із цим високо цінуються командна робота, самосвідомість, вміння чітко спілкуватися та творче мислення. У різних країнах спостерігається специфічне поєднання пріоритетів: наприклад, Україна відзначається високою оцінкою командної роботи на рівні з критичним мисленням, тоді як Північна Європа приділяє увагу стійкості й адаптивності.
Школа як простір розвитку і виклики трансформації
Шкільна освіта сприймається як майданчик для розвитку розумінь про професії, набуття цифрових навичок та формування емоційного інтелекту. Однак учасники вказують на розрив між цими очікуваннями і практикою: лише частина учнів вважає, що школа системно готує до ринку праці. Виклики пов’язані з формуванням мотивації, боротьбою з нудьгою серед учнів і зростанням навантаження на вчителів. У вчителів зафіксовано вищі показники мотивації та задоволення від роботи, водночас вони частіше відчувають тривожність і ризик вигорання, що впливає на якість викладання і підтримку учнів.
Читайте також: Освіта для Криму. В МОН запустили нову онлайн платформу
Роль вчителя як морального авторитету і наставника
Респонденти у багатьох країнах відзначають, що вчитель виступає не лише як носій знань, а й як приклад для наслідування, людина, що підтримує і пояснює складні теми доступною мовою. Повага до вчителя, справедливість у ставленні до учнів, здатність підтримувати інтерес до навчання називали серед ключових якостей, які роблять учителя зразком. Водночас респонденти вказали на системні проблеми: низький рівень оплати праці, велике навантаження і недостатню державну підтримку. Наслідок — підвищена вразливість професії та зростаючі ризики для стабільності шкільної спільноти.
Цифрові технології, штучний інтелект і навчання
Опитані школярі й учителі відзначили використання штучного інтелекту у навчанні. Частина учнів і вчителів повідомила про регулярне застосування ШІ під час освітнього процесу. Поширення цифрових інструментів ставить питання адаптації навчальних програм і педагогічної підготовки, щоб інтеграція технологій не зводилася до пасивного споживання контенту, а сприяла розвитку критичного і творчого мислення.
Читайте також: Як реалізується право на освіту для громадян з ТОТ
Емоційний баланс учасників освітнього процесу
Дослідження виявило контраст у психологічних переживаннях учнів і вчителів. Вчителі відчувають більше мотивації і одночасно вищу тривожність. Учні частіше відчувають нудьгу, що може свідчити про недостатнє залучення або про потребу модернізувати методики. Шкільні практики, спрямовані на розвиток емоційної стійкості, покращують навчальні результати й сприяють готовності до життєвих викликів.
Напрями для політик і практик у системі освіти
Результати дослідження підкреслюють необхідність інвестувати в професійний розвиток учителів, перевантаження яких підриває якість освіти. Освітні програми мають посилити компонент критичного мислення, включити практичні сесії з кар’єрної орієнтації та інтегрувати цифрову та етичну грамотність при роботі зі ШІ. Підвищення ролі шкільної спільноти у створенні безпечного середовища і програми з розвитку емпатії сприятимуть формуванню культури миру.
Читайте також: Що таке “Інакша освіта” та як її застосувати в Україні